Опівдні у неділю Великодня, 21 квітня 2019 р., Папа Франциск звернувся з лоджії базиліки св.Петра до Рима та світу з таким великоднім посланням:
Дорогі брати й сестри, благодатного вам Великодня!
Сьогодні Церква поновлює звіщення перших учнів: «Ісус воскрес!» І з уст в уста, від серця до серця наново лунає запрошення до прослави: «Алілуя!… Алілуя!» В цей ранок Великодня, вічної молодості Церкви та всього людства, я хотів би донести до кожного з вас перші слова останнього Апостольського напоумлення, особливим чином присвяченого молоді:
«Христос живе. Він — наша надія та найпрекрасніша молодість цього світу. Все, до чого Він доторкається, стає молодим, стає новим, наповняється життям. Тому перші слова, з якими хочу звернутися до кожного юнака чи дівчини [і до кожного] християнина: Він живе й хоче, щоб ти жив! Він — у тобі, Він — із тобою і ніколи не йде геть. Хоч би наскільки ти віддалився, поруч із тобою перебуває Воскреслий, який кличе тебе та очікує, щоб усе наново розпочати. Коли почуваєшся постарілим через сум, образи, страхи, сумніви чи невдачі, Він перебуватиме там, щоби повернути тобі силу та надію» (Christus vivit, 1-2).
Дорогі брати й сестри, це послання водночас звернене до кожної людини й до світу. Христове Воскресіння є початком нового життя для кожного чоловіка і кожної жінки, бо справжнє оновлення завжди розпочинається від серця, від сумління. Але Великдень — це також початок нового світу, звільненого від рабства гріха та смерті; світу, нарешті відкритого на Боже Царство, Царство любові, миру й братерства.
Христос живе й перебуває з нами. Він показує світло свого обличчя як Воскреслого й не залишає тих, які переживають випробування, біль та жалобу. Нехай же Він, Життєдавець, стане надією улюбленого сирійського народу, жертви конфлікту, який надалі триває і щодо якого є небезпека, що ми з ним змиримося або ж навіть збайдужіємо до нього. Натомість, настав час відновити старання на користь політичного вирішення, яке відповідатиме справедливим прагненням свободи, миру та справедливості, долатиме гуманітарну кризу і сприятиме безпечному поверненню переміщених осіб, як і біженців із сусідніх країн, особливо, з Лівану та Йорданії.
Великдень спонукає нас зосередити погляд на Близькому Сході, що пошматований безперервними поділами й напруженнями. Нехай же християни цього регіону не перестають із витривалою терпеливістю свідчити про воскреслого Господа та про перемогу життя над смертю! Особливу думку скеровую до населення Ємену, зокрема до дітей, виснажених голодом і війною. Нехай же великоднє світло просвітить усіх правителів та народи Близького Сходу, починаючи від ізраїльтян і палестинців, та спонукає їх полегшувати цей безмір страждань і шукати майбутнього миру та стабільності.
Нехай же зброя перестане закривавлювати Лівію, де протягом останніх тижнів знову вмирають неповинні люди, а чимало сімей змушені залишити власні домівки. Закликаю зацікавлені сторони вибрати діалог замість свавілля, уникаючи поновного відкривання ран десятиліття конфліктів та політичної нестабільності.
Нехай же Живущий Христос дарує свій мир всьому дорогому Африканському континентові, де ще й досі поширюється соціальне напруження, конфлікти та, іноді — насильницькі екстремізми, що породжують невпевненість, руйнування та смерть, особливо в Буркіна-Фасо, Малі, Нігері, Нігерії та Камеруні. Моя думка лине також до Судану, що переживає період політичної невизначеності, якому бажаю, щоб усі інстанції могли отримати голос і кожен докладав зусилля для того, щоб дозволити країні віднайти свободу, розвиток і добробут, яких вона тривалий час прагне.
Нехай же воскреслий Господь супроводжує зусилля цивільної та релігійної влади Південного Судану, підтримані плодами реколекцій, що кілька днів тому відбулася тут, у Ватикані. Нехай же відкриється нова сторінка історії країни, в якій усі політичні, суспільні й релігійні компоненти активно дбатимуть про спільне добро та національне примирення.
Нехай же в цьому Великодні знайде розраду населення східних регіонів України, яка й далі страждає від конфлікту, що триває досі. Нехай же Господь заохотить гуманітарні ініціативи, а також ті, що спрямовані на досягнення тривалого миру.
Нехай же радість Воскресіння наповнить серця тих, хто на Американському континенті страждає від наслідків важких політичних і економічних ситуацій. Маю на думці, зокрема, венесуельський народ: так багато людей, позбавлених мінімальних умов для того, щоб провадити гідне й безпечне життя через кризу, що далі триває та поглиблюється. Нехай же Господь дасть тим, на кому лежить політична відповідальність, докладати зусиль, щоб покласти край соціальній несправедливості, зловживанням і насильству та робити конкретні кроки, що дозволять зцілити поділи й запропонувати населенню допомогу, яка їм потрібна.
Нехай же воскреслий Господь просвітить зусилля, які докладаються в Нікарагуа, щоб якнайшвидше знайти мирне вирішення шляхом переговорів для добра всіх нікарагуанців.
Нехай перед лицем численних проявів страждань нашого часу Господь життя не застане нас холодними й байдужими. Нехай же Він зробить нас будівничими мостів, а не мурів. Нехай же Він, що дарує нам свій мир, зупинить гуркіт зброї, як у ситуаціях війн, так і в наших містах, та спонукає провідників народів докладати зусилля для припинення гонки озброєнь і тривожного поширення зброї, зокрема, в економічно найрозвиненіших країнах. Нехай Воскреслий, який навстіж відчинив двері гробниці, відкриє наші серця на потреби знедолених, беззахисних, убогих, безробітних, марґіналізованих, тих, які стукають до наших дверей, шукаючи хліба, притулку та визнання своєї гідності.
Дорогі брати й сестри, Христос живе! Він — надія та молодість для кожного з нас і для всього світу. Дозвольмо Йому оновити нас! Благодатного Великодня!
фінансово.
Щиро дякуємо!
