Роздуми над Першим читанням на суботу у Великодній октаві
Тими днями начальники, старші народу і книжники, помітивши відвагу Петра і Йоана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, – вони дивувалися і розпізнавали в них тих, хто був з Ісусом. І, дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти.
Наказавши їм вийти із синедріону, вони радилися між собою, кажучи: «Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, – і не можемо того заперечувати. Але щоби більше не поширювалося між народом, пригрозимо їм, щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я!»
І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса.
А Петро та Йоан у відповідь сказали їм: «Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога? Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!»
Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, – через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.
Діян 4,13-21
Апостоли стоять перед найвищою інстанцією юдеїв. Ті будь-якими способами стараються змусити їх замовкнути. Слова апостолів здаються їм небезпечними, шкідливими. Апостоли ж відповідають: «розсудіть» самі! Задумайтесь! «Чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога?»
Роздоріжжя між людськими наказами і совістю. Це не значить, що треба завжди відкидати людські рішення. Але може трапитись так, що вони можуть іти врозріз. І людина має вирішити у своєму сумлінні: що справедливіше? що більше відповідає волі Бога? що веде до повноти щастя й істини?
Господи, прошу Тебе про світло розпізнання й відвагу йти за істиною!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
