Роздуми над Першим читанням на суботу IV Великоднього тижня
Наступної суботи майже все місто зібралося, щоби послухати Господнє Слово.
Коли юдеї побачили натовп, то сповнилися заздрістю і з хулою заперечували тому, що говорив Павло.
Тоді Павло і Варнава сказали з відвагою: «Треба було в першу чергу вам проповідувати Боже Слово; оскільки ж ви відкинули Його і самі себе осуджуєте як недостойних вічного життя, то ось ми звертаємося до язичників. Бо так заповів нам Господь: “Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі!”»
Чуючи це, язичники раділи і прославляли Господнє Слово; і повірили ті, хто був призначений для вічного життя. І Слово Господнє ширилося по всій країні.
А юдеї підбурили побожних і богобоязних жінок та визначних громадян, і почали переслідувати Павла й Варнаву, і вигнали їх зі своєї території. Вони ж, обтрусивши на них пил з ніг, прийшли до Іконії. А учні сповнювалися радістю і Духом Святим.
Діян 13,44-52
Діяння Апостолів продовжують опис ширення Божого Слова. Воно притягує тих, які видавалися далекими від нього. Але саме язичники з радістю його слухають, а безпосередні адресати наповнюються заздрістю і втрачають можливість отримати Божий дар спасіння. Як дивно іноді ми реагуємо на те, що наше, і відвертаємося від Бога!
Апостоли відповідають: «Бо так заповів нам Господь: ‘Поставив Я Тебе як світло язичникам, щоб Ти був для спасіння аж до краю землі!‘» Цікаво! Ці слова дуже добре пасують до Ісуса, бо й слово «Тебе» пишеться з великої літери. А учні кажуть: «так заповів нам Господь». Нам! Вони почуваються одним цілим з Ісусом! Вони продовжують виконувати місію Христа в просвітленні язичників та несенні спасіння в усі закутки світу.
Це й моє завдання. І відчувати себе одним цілим з Ісусом — наповнює життя іншим світлом. Ісус зі мною, Ісус в мені, якщо я відважно несу світло спасіння, особливо тим, які далекі від цього світла.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
