Візит Святішого Отця в Румунію, який розпочався сьогодні, 31 травня 2019 року, і триватиме до неділі 2 червня, — це його 12-та подорож до посткомуністичних країн.
Серед них є також частина держав, які до 1990-х років були республіками Радянського Союзу: Вірменія, Азербайджан, Естонія, Грузія, Литва і Латвія. Інші — це Албанія, Боснія-Герцеговина, Болгарія, Північна Македонія, Польща й ось Румунія, де 20 років тому зустрічали св.Йоана Павла ІІ. Після Служби Божої в Бухаресті 9 травня 1999 року згромаджений люд вигукував «Unitate!» — це був заклик-прохання до єдності християн різних традицій. Цього разу єдність традицій знайде своє вираження у беатифікації сімох греко-католицьких єпископів, мучеників комунізму, в Семигороді.
Через 20 років
Папа Франциск прибув у Румунію через два десятиліття після візиту св.Йоана Павла ІІ, який побував там 7-9 травня 1999 року. Тоді Наступник св.Петра уперше в історії Церкви прибув до країни з православною більшістю населення. Католиків різних традицій там набирається заледве 7%.
Під час свого візиту Йоан Павло ІІ молився, зокрема, у патріаршому кафедральному соборі в Бухарешті, зустрівся з католицьким єпископатом, із президентом та прем’єр-міністром, молився на католицькому цвинтарі Белу та відслужив Святу Месу в катедрі св.Йосифа. Також він мав зустрічі з румунським православним Патріархом Феоктистом і деякими членами Святішого синоду.
Візит у Румунію відбувся після кількох невдалих спроб зустрітися з Патріархом Московським, чия непримиренна позиція вистуджувала стосунки всього православ’я з Католицькою Церквою. Однак же ієрархи Румунської Православної Церкви бажали папських відвідин. Іще більше цього бажав сам Йоан Павло ІІ, для якого з’єднання християн і сповнення волі Христа «щоб усі були одно» становило один із пріоритетів від початку понтифікату. Атмосфера, яка супроводжувала папський візит, була кращою за найкращі прогнози оптимістів. Йоана Павла ІІ вітали з ентузіазмом, і не тільки католики. Також і на Святій Месі під його проводом були присутні православні.
Румунські православні ієрархи прийняли Папу Римського із великою сердечністю. «Це незабутній візит. Я переступив тут поріг надії», — сказав папа на завершення своєї промови до Патріарха Феоктиста. Учасники зустрічі підвелися і влаштували папі кількахвилинну овацію.
Для християн різних обрядів, які прагнуть єдності, цей візит став передвісником надії. Він показав, що, попри складність екуменічного діалогу, який провадять учені зібрання, «звичайні» християни — хоч історія та людські слабкості розділили їхні Церкви — по суті, близькі одні одним. Спільне скандування слова «unitate» (єдність) від 300 тисяч згромаджених на папській Месі стало прекрасним доказом, що, попри формальний поділ, дуже багато християн гаряче прагнуть єдності видимої Церкви.
Краще, ніж у Болгарії
У румунській столиці буде інакше, ніж 5 травня ц.р. у Софії, Папа Франциск не буде змушений молитися сам, у тиші, в катедрі православного патріарха. Під час відвідин новозбудованого кафедрального храму в Бухарешті, після зустрічі з Патріархом Даниїлом та промови до Синоду, запланована спільна молитва католиків і православних. Пролунають також православні й католицькі великодні співи. Участь патріарха Даниїла чітко покаже стан екуменічних стосунків між Католицькою та Румунською ПравославноюЦерквами. Заледве три тижні тому в Болгарії Святіший Отець у софійській православній катедрі Олександра Невскього міг тільки мовчки молитися перед образом Апостолів слов’ян, святих Кирила і Мефодія.
Коли Йоан Павло ІІ відвідував Румунію, він прибув туди також і на офіційне запрошення православної Церкви; цього разу Єпископа Рима запросили «тільки» держава і католицький єпископат.
Православна Церква в Румунії набагато відкритіша на екуменізм, ніж болгарська, важливим доказом чого став ІІІ Європейський екуменічний з’їзд, що відбувся 2007 року в Сибіу. Від часів падіння комуністичного режиму Чаушеску в 1989 році Православна Церква, яка налічує 85% мешканців Румунії, переживає динамічне зростання. В тамтешніх вишах діють 15 теологічних факультетів, є понад 500 монастирів.
Разом із Марією
Гасло цієї папської подорожі — «Йдемо разом», а логотип представляє Марію з розпростертими руками, які огортають велелюддя, очолене чоловіком, що тримає хрест. Ця символіка показує Марію як Опікунку людей Румунії. Цю країну ще називають «садом Богородиці», й саме цю назву використовував Йоан Павло ІІ під час свого візиту.
Мотто і логотип пов’язані з базилікою і санктуарієм Пресвятої Діви Марії у Шумулеу-Чук (німецькою Шомленберґ) в регіоні Семигорода. Це найбільше католицьке паломницьке місце в Румунії. Папа прибуде туди завтра, в суботу 1 червня.
У цьому санктуарії оточують культом готичну (1515 року), понад 2 м. заввишки, скульптуру Богородиці з Дитятком на руках. Її вважають однією з найвищих статуй Богородиці, відомих у світі.
Санктуарій від 1400 року перебуває під опікою францисканців. Базиліку відвідують особливо в урочистість Зіслання Святого Духа, найбільше — католицька угорськомовна етнічна група секлерів, а також групи чанго з Молдавії. Угорців у Румунії 6%, це найчисленніша національна меншина в цій державі. Участь у Святій Месі, за припущеннями організаторів, мають узяти щонайменше 100 тисяч людей, також і угорці з-за кордону. Свою присутність обіцяв президент Угорщини Янош Адер.
Хоча за комуністичних часів паломництва в Румунії не були заборонені, та влада чинила всі можливі перепони, щоби в них брало участь якнайменше людей. 1990 року вперше від 19490го відбулося паломництво у країні, вільній від комунізму. Останніми роками у паломництвах беруть участь близько 300 тисяч чоловік. 2017 року тут святкували 450-річчя санктуарію.
Одна з найпобожніших країн Євросоюзу
Румунія вважається однією з найбільш релігійних держав ЄС. Румунська Православна Церква з її 17 мільйонами вірних є другою за чисельністю православною Церквою, після Російської. Близько 15% (3млн) належать до інших релігійних спільнот. Понад 6% населення — протестанти, половина з яких — члени угорської Реформатської Церкви. Серед католиків Румунії половина — східного обряду.
Візит у Румунію — це 5 закордонна подорож Папи Франциска у цьому році, 30-та — за час його понтифікату, а сама Румунія — 45-та відвідана ним країна.