Покупки в маркеті — це подія, яка несе з собою безліч переживань. Особливо для малої дитини.
Ну а якщо для дитини, то також і для тата/мами. Тому варто взяти до уваги різні можливості, які можуть допомогти, щоби час, проведений на закупах, був витратою трохи грошей, а не багато нервів.
Чи варто брати дитину за покупками?
— Ти вже вибрала собі іграшку? — запитала мама.
— Так, — відповіла дівчинка, тримаючи в руках дві.
— Ти мала вибрати одну, — спокійно сказала мама.
— Але якщо купити дві, то буде дешевше, — відказала дочка.
Я всміхнулася на цю економічно раціональну відповідь, почуту при касі. Вже певний час я прислуховуюся до діалогів у маркетах, приглядаюсь, як саме діти переконують батьків, щоби дістати собі те, що вони видивилися.
Не раз я подумки дивуюся тим, хто вирішує взяти свою малечу на закупи, зокрема в «гарячий» час промоцій.
З одного боку, це нагода вчити їх хазяйновитості й уміння вибирати, а з другої — це може бути момент переживання розчарувань, злості й утоми після ходіння «алеями» супермаркету. Багато залежить від батьків.
Мені на думку спадають кілька вказівок…
1.До покупок готуватися треба вдома.
Перш ніж вийдете, складіть разом список потрібного. Ще вдома, поки не промовляють заповнені полиці, є шанс, що голос заберуть реальні потреби чи брак у хатніх запасах. Це також хороший момент, щоб домовитися з дитиною, наприклад, про покупку однієї вибраної речі, як і на розмову про те, чи це взагалі можливо.
2.Визначити завдання
Якщо це можливо, залучайте дитину в процес покупки: пошуки потрібного по магазину, складання у візок чи в кошик (часто в супермаркетах є дитячі візочки), викладання вибраного на стрічку конвеєра біля каси тощо. Тоді дитина відчує, що вона потрібна. Завдяки тому, що їй буде визначено мету, її увага буде більше зосереджена на перегляді полиць у пошуках потрібного, а не тільки цікавинок для себе. Дітям важливо правильно виконати завдання.
3.Будьте послідовні
Якщо ви домовилися з дитиною тільки на одну річ, то тримайтеся цього. Це складно, особливо коли ви переможно пройшли повз купу акцій і промоцій, а тут раптом біля самої каси так багато всілякого для покупок: солодощі, іграшки, розмальовки… Це не є чимсь поганим, але може стати останньою спокусою перед виходом із маркету. Я стикалася з таким розв’язанням, що є каси без солодощів — тоді варто підходити туди.
Якщо біля кас немає черги, то можна розпочати ходіння маркетом від розглядання того спокусливого дріб’язку, щоби потім він уже не був таким спокусливим.
4.Беріть до уваги свої та дитячі реальні можливості
Якщо у вас немає грошей саме на те, що дитина вибрала, то постарайтеся їй це пояснити. Завдяки цьому вона навчиться, що не все й не завжди доступне, що іноді треба почекати, заощаджувати, вибирати. Можна так домовитися з дитиною, що на цю річ ви будете відкладати гроші.
А якщо йдеться про можливості дитини, то мені згадується такий експеримент Жана Піаже, що стосувався інтелектуального розвитку дітей. Якщо ваше маля вибирає одну дорогу річ, можна йому запропонувати дві, які разом коштуватимуть менше. Дитина зрадіє, що матиме дві речі, а не одну.
Або коли вибрана річ мала і дорога, то запропонуйте велику і дешевшу. Дитина має втішитися тим, що вона отримає більше, ніж сама хотіла. Цей принцип спрацьовує для дітей приблизно до 7 років, коли їхній розум ще у «переодпераційній» стадії, тобто не здатний виконувати суто логічні операції. Такий малий фокус, але це насправді діє!
Не беріть дитину за покупками, якщо…
— …не маєте часу або сил, щоб навчати її вибирати, розмовляти з нею про те, що їй подобається, чого би вона хотіла і чому щось можна купити, а чогось — ні. Якщо вам треба пройтися за покупками швидко і ви берете з собою дитину, найімовірніше, вона сповільнить ваш маркетомарафон, затримуючись у привабливих для неї місцях. Діставши велику кількість імпульсів, складних для засвоєння за короткий час (запахи, звуки, вигляд), дитина може стати роздратованою і впасти у непотрібний для вас стрес.
— …вибираєтеся на закупи перед святами. Я сама на цьому спіктнулася, коли у так звану чорну п’ятницю побачила величезну купу плюшевих ведмедиків, кинуту посеред супермаркету. І як потім такий ведмедик може бути улюбленим, єдиним, винятковим, якщо таких у магазині повно, і то ще «викинутих» як акційна нагода?
Окрім того, під час акцій з кожної полиці щось привертає увагу, виблискує, стирчить — скільки ж то разів ми, дорослі, не встояли перед таким заохочуванням. А що вже казати про дітей, у яких голова обертом іде від такого надміру! Ну і, власне, чому дитина має відчути «магію свят» на розпродажах, а не у своєму домі, в святковій сімейній атмосфері?…
фінансово.
Щиро дякуємо!
