Перебуваючи в Ясах у Румунії, Папа помітив радісний погляд літньої жінки з онуком на руках. Ділячись цим досвідом, він закликав молодь не забувати своє коріння.
Усміхнена бабуся підносить угору немовля- онука, щоб показати його Святішому Отцеві, який на папамобілі проїжджає серед натовпу вірних. Це було в Ясах в останній день подорожі Франциска до Румунії, в неділю 2 червня 2019 року, пише Vatican News.
Пізніше, звертаючись із промовою до вірних під час зустрічі з молоддю та сім’ями, Папа відступив від заздалегідь приготованого тексту, щоб поділитися цим досвідом:
«Я вже завершую проповідь, залишився ще один абзац, але я б не хотів залишити поза увагою досвід, який пережив, проїжджаючи площею. Там була літня жінка, досить похилого віку, бабуся. На руках вона тримала онука, приблизно двомісячного, не більше. Коли я проїжджав, вона мені його показала, усміхаючись. Це була усмішка співучасті, ніби мені казали: “Бачите, тепер я можу мріяти”! Тієї миті мене переповнювали емоції і я не наважився привести її сюди. Тому тепер розповідаю про це. Бабусі й дідусі мріють, щоб онуки йшли вперед, а онуки мають мужність, коли беруть своє коріння від бабусь і дідусів».
За кілька хвилин до цього Наступник святого Петра підкреслив, що «віра передається не тільки словами, але й жестами, поглядами, ніжністю наших матерів, наших бабусь; смаком тих речей, яких ми навчилися вдома, у простоті й великодушності».
«Коли зростаєш, — зазначив Папа, звертаючись до молоді, — не забувай свою матір і свою бабусю й ту просту, але міцну віру, якою вони відзначалися і яка давала їм силу та витривалість прямувати вперед, не опускаючи рук. Це заклик до вдячності й до відновлення великодушності, мужності, безкорисливості “домашньої віри”, що є непомітною, але яка крок за кроком будує Боже Царство».
В цих словах відображений також особистий досвід Папи Франциска зі його бабусею Розою, яка була простою, сильною жінкою віри. Вона походила з бідної селянської сім’ї італійського регіону П’ємонте й емігрувала до Аргентини, втікаючи від злиднів. У проповіді під час чування перед святом П’ятдесятниці у 2013 році Папа зазначив, що бабуся Роза першою передала йому віру:
«Я мав благодать зростати в сім’ї, в якій вірою жили просто і конкретно. Однак на мій шлях віри вплинула насамперед бабуся, мама мого батька. Це була жінка, яка пояснювала і говорила нам про Христа, навчала нас катехизму. Пам’ятаю, що в Страсну П’ятницю ввечері вона водила нас на процесійний похід зі свічками, по завершенні якого вносили статую Ісуса, знятого з хреста, й бабуся наказувала нам ставати навколішки, промовляючи: “Дивіться, Він помер, але завтра воскресне”. Я отримав перше християнське звіщення саме від цієї жінки, від моєї бабусі. Це прекрасно! Перше звіщення відбувається в сім’ї, в дома. І це мене наводить на думку про любов багатьох матерів і багатьох бабусь в передаванні віри. Це вони передають віру. Так відбувалося також у часи перших християн, коли святий Павло казав Тимотеєві: “Я пригадую віру твоєї матері й твоєї бабусі” (пор. 2Тим 1,5). Усі матері й усі бабусі, які тут присутні, подумайте про це! Передавати віру. Тому, що Бог посилає нам людей, які нам допомагають на нашому шляху віри. Ми не знаходимо віру абстрактно, ні! Завжди є людина, яка проповідує, яка говорить, Ким є Христос, передає нам віру, несе нам перше звіщення. І таким був також перший досвід віри, який я отримав».
фінансово.
Щиро дякуємо!
