Мотиваційний табір «Життя в любові/ Life in Love» уже шість років поспіль збирає молодь зі всієї України. Четвертий рік їх приймає табір «Надія» Релігійної місії РКЦ в Україні «Карітас-Спес», у Зарічанах Житомирської області.
Цьогоріч табір зібрав 67 молодих людей, також і з прифронтової зони. Дванадцятеро дітей приїхало з сіл, які опинилися безпосередньо поблизу лінії бойових дій: Гнутового, Піонерського, Приморського, Нової Григорівки, Сопіна. Це села, в яких уже п’ять років війну можна не тільки почути, а й відчути. Наприклад, село Нова Григорівка знаходиться за 800м від лінії зіткнення, а Піонерське — за 7км від лінії фронту.
Загалом, учасником табору може стати будь-хто охочий, віком від 14 до 20 років, незалежно від віросповідання та практикування віри. І хоч організатори табору позиціонують його як християнський, до них часто приїздить молодь із невіруючих сімей, якій подобається формат і програма зустрічі.
Для забезпечення програми працюють близько 20 організаторів, із них майже всі — колишні учасники табору, які поділяють його цінності й ідеї. Кілька років тому в отця-паллотина Юрія Сіцінського з’явилось бажання створити якісну, сучасну формацію для молоді; так постала ідея табору.
— Сьогодні табір «Life in Love» — це передусім якісний відпочинок, — розповідає о.Юрій, — якісна, добре продумана програма, смачна їжа, якісна музика, максимально пропрацьовані всі дрібниці. Я сам не зміг би нічого зробити, все створено командою. Кожен з нас уже якось реалізувався, має працю, всі учасники — дуже цікаві люди. В нас є дівчина, яка керує двома дитячими садочками в Києві; є програмістка; є чемпіонка Європи з самбо та кандидатка в майстри спорту з дзюдо; є фіналістка «МастерШефа». Тобто кожен з учасників орггрупи та аніматорів — особистість, яка поділяє цінності нашого табору і свою відпустку проводить у служінні молоді. Всі ці люди в минулому теж учасники наших таборів. Ми щомісяця збираємось на один вікенд, щоб планувати і працювати над удосконаленням роботи табору. Так що табір «Life in Love» — це табір для молоді, і центром його теж є молодь.
Анна Бетке, учасниця гурту «Rejoice», належить до ідейних засновників табору. Головним завданням для себе вона вважає мотивацію молодих людей до дії: допомогти їм повірити в себе, почути про цінності, про які говориться в таборі, й мати активну життєву позицію.
«Ми відкрито говоримо, що ми християнський табір, і це багатство Католицької Церкви. Ми вміємо працювати з молоддю. А найбільше для нас щастя — це бачити, як люди міняються від любові, яку відчувають у цьому таборі. Ми даруємо їм любов і віру в них. Ми прагнемо, щоб вони поверталися додому насиченими любов’ю і несли її повсюди, бо це і є Жити в любові».
До орггрупи входить молодь, яка прагне євангелізувати в стилі табору, розповідає Віка:
«Ми прагнемо самі і вчимо наших учасників жити активно, мати міцну позицію щодо свого життя, життя своєї громади, спільноти, свого міста і країни. Євангелізація в таборі відбувається під час відпочинку. Щодня наша молодь має мотиваційні конференції: про сосунки з Богом, із родиною, друзями, коханою людиною. В нас щодня проводиться по кілька майстеркласів на вибір, їх проводять професіонали, все це має одну мету — допомогти молодій людині повірити у власні сили».
Марія, також організаторка, каже: кожного разу вони працюють над тим, щоб запропонувати молоді не тільки цікаві розваги, а й теми для конференцій, де звучить позиція Католицької Церкви з фундаментальних питань:
«Минулого року в Одесі вся тематика табору була присвячена любові з коханою людиною і першим стосункам. То був табір для старшої молоді, від 16 років, для кого це найбільш актуально. Тоді отець говорив про “голлівудську систему стосунків”, яка є апріорі неправильною. Вона створює стереотипи, але люди, які пішли за цими стереотипами, розповідали про невдачі й розчарування в стосунках. І коли отець розповідав про іншу модель стосунків, молодь розуміла, що ті стосунки, які вони зараз мають, — не ті, що їм потрібні. Ми бачили зміни в мисленні молодих людей. Мені потім телефонували учасники і вже після табору розповідали про успішні стосунки вже на зовсім іншому рівні».
Одеський експеримент був вдалим, але цьогоріч організатори все ж таки повернулися до формату мотиваційного табору. По завершенні вони аналізують і вивчають, чого бракує і як удосконалити роботу. «Молодь в кінці відпочинку пише анкети-відгуки, ми їх аналізуємо і думаємо, як можемо удосконалити наше служіння», — доповнила учасниця організаційної групи Марія.
До команди табору долучаються гостьові тренери та вчителі, які привозять професійні майстеркласи. Наприклад, пані Катерина Регенель — художниця з Житомира, нещодавно відкрила свою художню школу, вже кілька років співпрацює з табором «Життя в любові», викладаючи художнє мистецтво. Вона переконана, що мистецтво не лише розвиває особистість людини, а й змінює свідомість, бо в процесі творення міняється налаштування мислення.
Організатор табору «Життя в любові/ Life in Love» — Душпастирство молоді Одесько-Сімферопольської дієцезії разом із Товариством Католицького Апостольства (паллотини). Мотиваційну програму християнського табору переймає «Карітас-Спес». Цього року в квітні відбулися дводенні тренінги для аніматорів п’яти таборів Місії, які проводили о.Юрій Сіцінський та команда «Life in Love». У таборі Пульмо, що належить місії «Карітас-Спес», цього року відбувся дебют програми табору «Життя в любові».
— Ми шість років проводили цей табір у різних локаціях, пробували в наметах і на морі, але — ні. Для доброї якісної програми потрібні відповідні умови: база, територія в кілька гектарів. Так ми подружилися з Релігійною місією «Карітас-Спес». Уже чотири роки приїжджаємо в осередок «Надія» у с.Зарічани. Кожного разу тішить, як ця база розвивається. За роки праці ми набули досвіду, і «Карітас» запросив нас поділитися ним. Відбувся тренінг, ми писали програму для п’яти осередків «Карітасу». Найближчим часом плануємо тісно співпрацювати, бо нема що ділитися, в єдності, в одній команді ми — сила. Наші команди єдині в прагненні розвивати римо-католицькі табори і працювати з дітьми та молоддю. В єдності ми сильні», — підсумував о.Юрій Сіцінський.