Гадаєте, люди тільки зараз збагнули, що деякі продукти нам шкодять, а інші ж — приносять користь? Схоже першим дієтологом можна впевнено назвати святу Вчительку Церкви Гільдеґарду Бінґенську, яка крім ну дуже високих матерій цікавилася також цим питанням.
Свята Гільдеґарда Бінґенська (1098-1179) мешкала на території сучасної Німеччини. Вона вступила до бенедиктинського абатства в Дізібоденберґ і стала його абатисою у 35 років.
Свята мала об’явлення впродовж усього життя, і тому сучасники вважали її пророком. Гільдеґарда записувала те, що бачила і чула; також вона залишила багато томів своїх досліджень з медицини, точних наук і теології. Гільдеґарда здійснила кілька місійних подорожей, проповідувала у інших монастирях і на майданах міст.
До того ж свята доволі багато уваги приділяла доволі приземним речам. Вона залишила численні рекомендацій стосовно того, що і коли їсти, ф також як це готувати. Сьогодні поради святої здобувають тисячі нових прихильників.
Урок 1. Єдність тіла і духа
Про свою улюблену кашу свята без краплі іроні писала так: «Вона додає сил, очищує кров і загалом змінює на краще ваш погляд на життя». З точки зору Гільдеґарди те, що їсть людина, завжди має вплив на її фізичний, психічний і навіть духовний стан.
Загалом правила життя святої прості — душу слід зміцнювати за допомогою молитви і медитації; працювати над розвитком талантів та чеснот і боротися супроти слабкості та пороку.
Правила життя святої були простими: зміцнюй душу через молитву і медитацію, розвиваючи таланти і чесноти, і борячись проти слабкості і пороку. Зміцнювати тіло Гільдеґарда пропонувала відомими на той час способами: кровопусканням, полиновим вином, постом і очищенням організму.
Якщо тіло, дух і душа однаково міцні та здорові, тоді в житті вдалося досягнути бажаної рівноваги, вважала свята. Цей баланс легко порушити за допомогою непоміркованості в їжі, напоях і пристрастях. Свята радила «вигострити» чуття, мати ціль у житті та з радістю прямувати до неї. «Люби життя та використовуй свої п’ять чуттів за призначенням», —радила вона. Жити з оптимізмом і бути відповідальним; дбати про здорове харчування; лікуватися природніми методами і користуйся здоровим глуздом — так можна коротко підсумувати те, чого навчала Гільдеґарда.
Урок 2. Ліки або отрута
Свята ділила продукти харчування на дві категорії: ліки та отрута. Все, що ми їмо, або має цілющий вплив на наше здоров’я, психіку, а навіть духовне життя, або руйнує його.
До «ліків» Гільдеґарда зараховує:
квасолю, нут,вершкове масло,спельту, кукурудзу, солодкі каштани, фенхель, імбирне печиво, кашу та каву зі спельти, зелений салат з кропом часником та оцтом (звісно, натуральним) і олією; мед, моркву, гарбуз і гарбузову олія, мигдаль, редьку та редис, коричневий цукор, буряк, варені селеру та цибулю, соняшникову олію, винний оцет.
Свята надавала перевагу м’ясу тварин, які «живляться травою і не приводять багато потомства»: тобто: птиці, баранині, яловичині, оленині, м’ясу кози.
Серед різних видів риби радила: харіус, форель, окунь, тріску, щуку, сомів-соляків та судаків.
Найкращі серед фруктів та ягід, на її переконання, — яблука, варені груші, ожина, малина, червона смородина, вишня, шовковиця, мушмула, айва, терен, виноград, цитрусові, фініки.
«Здорові» напої: пиво, фруктовий сік, розріджений гірською джерельною водою, чаї з фенхелю, шипшини або шавлії, вино, козяче молоко.
Свята надавала перевагу таким приправам: м’ята, багнюк, корінь ромашки, кропива, кресс, корінь бруслини крилатої, корінь тирлиці, фенхель, псиліум, корінь гангала, сирий часник, перець кубеба, лаванда, латаття, плоди лаврового дерева, лутига, мак, мускатний горіх, кмин, гвоздика, петрушка, чебрець дикий, пижма, шавлія, деревій, лакриця, рута, ісоп, кориця.
Перейдімо до списку продуктів, які свята називала «отрутою на кухні». Він дещо дивує, адже разом із жирним м’ясом, що цілком зрозуміло, туди потрапляє також полуниця, сливи та капуста.
«Отрута на кухні» — це вугор, качка, горох, полуниця, жирне м’ясо, огірки, гуска, чорниця, бузина, капуста, краби, цибуля-порей, сочевиця, деякі види пасльонових (картопля), оливкова олія, гриби, персики, сливи, рафінований цукор, пшоно, сира їжа, линь, камбала, свинина, біле пшеничне борошно, ковбаса.
Гільдеґарда була проти споживання води та сирої їжі. Це цілком зрозуміло з огляду на історичну епоху та відсутність санітарних умов. Тому вона завжди радила готувати їжу та пити трав’яні чаї. Протягом довгого часу пиво було пити безпечніше, аніж звичайну воду, адже остання була місцем розвитку та переносу шкідливих бактерій.
До речі, сметана і масло мають бути коров’ячі, а сир і молоко — козячі. Свята надавала перевагу соняшниковій та гарбузовій олії, а оливкову використовувала лише для медичних цілей.
Урок 3. Що, коли і як їсти?
Перший прийом їжі має бути теплим, щоби «розігріти шлунок», вражає свята. Хліб або каша, звісно, зі спельти, а також чай з фенхелю або кава зі спельти — це відповідний сніданок. Усе це свята радила єднати зі сухофруктами.
Не любите снідати? Тут св. Гільдеґарда вас підтримує. Попри те, що дієтологи радять їсти в першу годину після пробудження, свята — ближче полудня. «Тільки хворі і слабкі можуть їсти раніше, щоби здобути силу, — пише вона. — Здорові люди їдять пізно». Така от точка зору! Схоже, фенхель їй особливо припав до смаку, адже саме насіння фенхелю Гільдеґарда радить жувати перед їжею, аби покращення травлення і освіжити подих. Пити під час їжі, до речі, можна, але небагато, щоби «не ослаблювати дію цілющих речовин». Ну і, пам’ятаємо, пити слід не воду, а усілякі узвари.
Свята радила їсти 2-3 рази на день. Для здоров’я дуже добре для здоров’я подрімати після обіду, вважала вона. Загалом не слід їсти і пити забагато, треба також завжди переконатися, що їжа ані надто холодна, ані надто гаряча. «Шлунок не любить сирої їжі, — писала свята. — обов’язково готуйте їжу та йдіть на прогулянку після вечері».
За матеріалами: Hildegard von Bingen
фінансово.
Щиро дякуємо!
