Чого можна навчитися у Марії та Єлизавети?

Роздуми над Словом Божим на урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Отримавши Благовіщення Марія відразу кидається  ділитися Своєю радістю. Марія не зволікає, не відкладає на потім, а відразу біжить до Єлизавети, щоби принести їй цю Добру Звістку.

Цікавим є те, що євангеліст Лука описує подорож Марії як подорож «в гірську місцевість». Якщо хтось йде  вгору, це означає, що він підіймається з низини. «Низиною» Марії була Її покора. Тут можемо звернутися до себе — де зараз знаходжуся я? Яку вершину я зараз підкорюю? Чи можливо я разом з чоловіком з притчі про Доброго Самарянина спускаюся вниз від свого Єрусалиму?

Звернімо увагу, що Марія в Назареті нікому не розповідала про Благовіщення Архангела Гавриїла, а швидко кинулася в гірську місцевість. Про такі дивні речі, діла Бога, не потрібно всім розповідати. Такі справи можна довіряти лише тим, які мешкають в «гірських місцевостях» і відповідно ведуть Боже життя.

Звернімося тепер до Єлизавети. Чому вона після того як завагітніла, приховувала свій стан ще 5 місяців? Можемо припустити, що їй було радісно, що Господь зглянувся над нею, але також ніяково. Погодьтеся, що коли хтось довго страждає і зазнає невдач, то після зміни ситуації йому важко повірити в щось інше. Але вистачило тільки Марії увійти до їхнього дому, як ситуація різко змінилася.

Можливо і ти маєш у своєму житті різні ситуації, котрі тебе зневірюють і потребують зцілення. Запроси Марію! При самій появі Марії «відкриються думки багатьох сердець» (пор. Лк 2, 35) і вилікуються найглибші й найприхованіші рани твого серця!