Безумна ейфорія

Роздуми над Божим словом на XVIII Звичайну неділю, рік В

Ісус прямує до Єрусалима. Мабуть, чоловік, який наблизився до Нього з практичним житейським клопотанням, вважав Ісуса виключно земним правителем, таким, як мудрий Соломон. Вважаючи, що Ісус невдовзі посяде трон Давида у столиці Юдеї, він заздалегідь бажає владнати свої земні справи, так би мовити, по дорозі.

Той чоловік був одним із натовпу. Ми навіть не знаємо його імені. Багато тогочасних євреїв очікували, що Месія справедливо правитиме та наведе лад і порядок на землі. Але Ісус коротко й рішуче заперечує таке розуміння Його Царства: Чоловіче, хто настановив Мене суддею або подільником над вами? Відповідальність за справедливий суд лежить на встановлених земних правителях. Вони повинні розуміти, що їхня влада походить від справедливого Бога, і саме в такому дусі керівники та судді повинні виконувати свої завдання. Ісус прийшов формувати не нову адміністрацію, а нову Божу людину. Господь не пропонує нам справедливого суду — тільки можливість кожному жити так, щоб у судах не було потреби.

Ісус встановлює і захищає справжні людські цінності. Що насправді гідне людини? «Бути» чи «мати»? «Жити» чи «володіти»? Що цінніше? «Вічне» чи «тимчасове»? Бути у-БОГим чи багатим (російською «БОГатым»). У «чому» чи в «кому» насправді є твоє життя?

В одного багача все склалося добре. Земля вродила гарно. Грецькою це звучить еуфорео і нагадує знайоме нам слово «ейфорія». У психології ейфорія — це патологічно підвищений настрій, який не має за собою достатніх причин. Він виявляється в підвищеному, радісному, веселому настрої, добросерді, безтурботності, що загалом не відповідає об’єктивним обставинам. Як наслідок, багатий чоловік став розмовляти сам із собою…

Віднині він скерований виключно до самого себе: що мені робити, врожай мій, я зроблю, мої стодоли, мій достаток, душе моя, спочивай собі… Таку поведінку Ісус називає збиранням для себе. Сучасний світ високо оцінив би цього успішного господаря, а його розум, мудрість і хист напевно хвалив би кожний.

Тільки не Ісус! Він кличе до нього безпосередньо й лаконічно: Безумний! І справді, чи може душа твоя їсти і пити??? Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися! Справжнє безумство — пропонувати безсмертній душі матеріальні харчі, а запас багатьох років — замість безкрайньої вічності.

Бідність має багато недоліків, проте багатство може завдати душі більшої шкоди. Перша помилка багатія з притчі була в тому, що він не віддав хвалу Богові за врожай, який отримав. Збирання врожаю (синаго) замінило йому зібрання осіб (синагога) і стало його індивідуальним, власним храмом. Він помилково вважав, що це тільки його земля і його плоди. Жодне жертвоприношення з перших плодів чи мирна жертва, розділена з близькими, навіть не згадуються. Взагалі сумно і прикро, що, крім багатія, більше нікого не існує у цій притчі. Жодної особи, тільки безліч речей. Багато добра, але мало доброго.

Наступне безумство — планувати своє життя без Бога, стати єдиним господарем свого земного життя. Апостол Яків повчає:

Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.» Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви — пара, що з’являється на хвильку і зникає по тому. Чому б вам радше не сказати: коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити.

Можна прожити життя, виключивши Бога з кола своїх інтересів, — або ж можна всі інтереси скерувати до Бога. Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога. Справжнє багатство — прийти до Господа і придбати у Нього золото, очищене вогнем, тобто віру серед випробувань, і білу одежу як символ благодаті, чистоти і перемоги. Справжнє багатство — мати нерукотворну оселю, приготовлену самим Господом для кожного, хто шукає насамперед Царства Божого і його справедливості, а все інше додасться вам.

Підпишіться на наш Ютюб-канал, щоб першими переглядати відео