При ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О. М. Лук’янової НАМН України» відкрилось стаціонарне паліативне відділення для 5-6 дітей.
Відділення оснащене апаратами, що забезпечують інтенсивну терапію, здатне забезпечити реанімування, оснащене апаратами респіраторної підтримки та моніторингу стану пацієнтів і забезпечує перебування мами чи тата поряд з маленьким пацієнтом. Завдяки сильному хірургічному відділенню Інституту, паліативні пацієнти зможуть отримувати послуги встановлення гастростом, трахеостом і т. ін. Унікальність закладу полягає в його мультидисциплінарності, всю необхідну допомогу, включаючи реанімаційну, дитині можуть надати на місці.
Зараз у відділенні перебувають двоє пацієнтів з тяжкими патологіями 11-річний Кирило і 16-річний Артем. Мама Кирила Тетяна розповіла, що приїхала з сином із Запоріжжя. Кирилко переніс 21 операцію й інсульт, має складні вроджені патології. За необхідною допомогою необхідно було їхати до столиці, так як в рідному місті дитячих паліативних стаціонарів нема.
Перед офіційним відкриттям відбулась прес-конференція в інформагенції УНІАН, на якій представили тему дитячого паліативу.
Уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба коментуючи тему паліативної допомоги для дітей наголосив: «Відкриття таких центрів означає, що дитині буде надаватися допомога, яка дозволить полегшити страждання, та гідно піти з життя. В дитини також мають бути свої права, вона має право на те, щоб почути правдиву інформацію про свій стан здоров’я і належний догляд».
Після прес-конференції Микола Миколайович так написав про тему паліативу на своїй сторінці у Фейсбуці: «На жаль, невиліковні хвороби часом забирають життя дітей. Смерть дитини — це трагічна і руйнівна подія для всіх її близьких. В таких обставинах обов’язок громадянського суспільства — забезпечити належну підтримку дитині та її сім’ї, забезпечити необхідний догляд, медикаменти, можливість знаходитися поруч з близькими людьми в оточенні любові. Відмова у допомозі дитині, яка потребує паліативної допомоги і її родині — по суті, ознака моральної деградації суспільства».
Любов Слєпова, головний лікар ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О. М. Лук’янової НАМН України» розповіла про унікальність новоствореного відділення та про те, хто будуть його пацієнти. «Ми надамо мультидисциплінарну медичну допомогу. Крім цього, ми плануємо підписати Меморандум з Київськими виїздними паліативними бригадами, які здатні виїжджати до паліативних хворих (на 200 км. від Києва), що якщо дитина проживає в умовах, в яких неможливо підтримувати її стан (наприклад, в однокімнатній квартирі з великою родиною), такі хворі будуть доставлятись в новостворене відділення в ІПАГ. Бо на сьогодні більше 50% дітей, які потребують паліативної допомоги, ще знаходяться у звичайних відділеннях реанімації, де можуть перебувати цілий рік. Таким чином відділення реанімації стає паралізованим. За кордоном є такі умови, що невиліковно хворі діти, які потребують апаратної підтримки — можуть перебувати вдома, їм надають такі можливості. В нас ще багато чого потрібно», — додала лікарка.
На прес-конференції були присутні представники австрійських фондів, завдяки яким це відділення постало. Вони розповіли, що допомога важкохворим дітям є найважливішим для них напрямком роботи: «Ми багато фінансуємо проектів в Україні, але саме цей торкнув нас найбільше. Ми дуже сподіваємося, що цей маленький проект стане початком розвитку цього великого напрямку», — розповів представник фонду Герберта Степіча Санін Мерджан. А Паскаль Вайє, засновниця фонду «маленькі серця» (Австрія) та мама 5 усиновлених дітей, яка фінансує різні проекти в Україні направлені на допомогу дітям, додала, що для неї цей проект став вінцем усіх «дитячих проектів».
На відкритті також був присутній єпископ Станіслав Широкорадюк, коад’ютор Одесько-Сімферопольської дієцезії, апостольський адміністратор Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ, який розповів ставлення Церкви до життя та смерті: «Якщо дитину неможливо вилікувати, потрібно докласти всіх зусиль, щоб дитина помирала в обіймах матері або людей, які дбають про неї. Завдання Церкви — дати надію і підтримку, щоб люди, які потребують допомоги, не залишались самотніми».
За різними даними в Києві близько півмільйона людей в щорічно потребують паліативної допомоги. З них близько 80 000 – діти. Батьки дітей з невиліковними хворобами часто опиняються сам-на-сам із проблемами, до яких вони не готові ні морально ні фізично. Щоб достукатись до суспільства з темою важливості паліативу — вони запустили серію відео з хештегом #незалишимонаодинці.
Паліативне відділення «Маленькі серця» було відремонтовано та оснащено завдяки співпраці Релігійної Місії римсько-католицької Церкви в Україні «Карітас-Спес» , Благодійного Фонду «Святого Луки Войно-Ясенецького» та фундаторів з Австрії: Merck Family Foundation, «маленькі серця», та фонду Г. Степіча.