Кардинал Вишинський буде беатифікований

Захисник гідності людини, цілковито відданий Богу і Марії Діві, князь Церкви і державний муж, який провів Польщу через червоне море комунізму — так оцінюють поляки постать кардинала Стефана Вишинського.

Папа Франциск уповноважив Конгрегацію у справах беатифікацій проголосити декрет про чудо за заступництвом Шановного Слуги Божого кардинала Стефана Вишинського. Це означає, що беатифікаційний процес Примаса завершився і незабаром уже буде оголошено дату й місце його урочистої беатифікації, повідомляє пресбюро Варшавської архідієцезії.

Вчора, 2 жовтня 2019р., Святіший Отець прийняв на аудієнції префекта Конгрегації у справах канонізацій кардинала Анджело Беччу й уповноважив цей дикастерій оприлюднити вісім декретів про визнання чудес. Вони стосуються п’ятьох майбутніх блаженних Католицької Церкви: з Польщі, Італії, Іспанії та Бразилії, визнання героїчного виміру чеснот трьох Слуг Божих з Італії, Франції та Іспанії. Один із декреітв стосується чуда за заступництвом кардинала Вишинського, його ім’я стоїть першим у списку. Можливо, вже в найближчі тижні Польща отримає від Апостольського Престолу дату беатифікації та її місце.

Також буде беатифікований італійський священик із Калабрії Франческо Моттола (1901-1969), який заснував мирянський Інститут облатів Пресвятого Серця, і троє мирян: молода римлянка Алессандра Себаттіні (1961-1984), член спільноти Папи Йоана ХХІІІ, і двоє мучеників: 19-річний іспанець Хуан Роіґ-і-Діґґль, убитий 1936 року під час громадянської війни в Іспанії, та 13-річна бразилійка Беніґна Кардозо да Сілва, яка загинула 1941 року, захищаючи чистоту. Папа визнав її смерть мучеництвом.

Три наступні декрети — це визнання героїчного виміру чеснот італійського архієпископа Ауґусто Марсісо (1876-1972), вихованця святого Йоана Боско і друга святого Луїджі Оріоне; французького священника Жана-Луї Керба, засновника Згромадження парафіяльних катехетів (1793-1859), та іспанської монахині-клариски Марії Франсіски від Дитятка Ісуса (1905-1911). Наступним етапом на шляху для їхньої беатифікації повинно стати визнання чуда.

Хід процесу

Беатифікаційний процес Примаса Тисячоліття на дієцезіяльному етапі розпочався 20 травня 1983 року і завершився 6 лютого 2001-го. Акти, зібрані в ході процесу (загалом 37 томів) разом із додатками (книжками, статтями його авторства) були переказані до Конгрегації у справах канонізацій. 28 травня 2013 року під час урочистості в базиліці св.Йоана Хрестителя у Щеціні було закрито дієцезіяльний процес про можливе зцілення молодої особи за заступництвом Слуги Божого кардинала Вишинського. Документація пішла до Ватикану.

26 квітня 2016 року відбулося засідання Комісії теологів-консульторів під керівництвом промотора віри. Зустріч послужила дискусії над «Positio super virtutibus», тобто про документацію про героїчність чеснот Примаса Польщі. Тритомну збірку матеріалів подав у листопаді 2016р. до Ватикану кардинал Казімєж Нич. Ця документація бере до уваги головні (теологальні) чесноти: віру, надію і любов; кардинальні — розсудливість, справедливість, мужність, поміркованість, а також моральні — чистоту, вбогість, послух і смирення. Відтоді для беатифікації вимагалося тільки визнаного Церквою чуда.

Примас Тисячоліття

Стефан Вишинський народився 3 серпня 1901 року в місцевості Зузела над Бугом. Після навчання у гімназії у Варшаві та в Ломжі вступив до Духовної семінарії у Влоцлавку, де 3 серпня 1924 року був висвячений на священика. Після чотирьох років навчання в Люблінському католицькому університеті (факультет канонічного права і соціальних наук) здобув докторський ступінь. У роки ІІ Світової війни як відомого викладача його розшукували німці. Переховувався зокрема у Вроцішеві та у закладі для слабкозорих, який заснувала у Лясках під Варшавою мати Єлизавета Чацька.

В період Варшавського повстання о.Вишинський був капеланом групи «Kampinos» Армії Крайової.

1946 року папа Пій ХІІ призначив о.професора Вишинського єпископом, ординарієм Люблінським. 22 жовтня 1948 року його призначено архиєпископом Гнєзна і Варшави, а також Примасом Польщі.

У конфронтації з комуністичним режимом, яка дедалі посилювалася, Примас Вишинський вирішив укласти «Порозуміння», яке було підписане 14 лютого 1950 року представниками єпископату і державної влади. 12 січня 1953 року архієпископ Вишинський став кардиналом. Через вісім місяців, 25 вересня 1953 року, його арештували та інтернували. Він перебував почергово у Ривальді Крулевському поблизу Грудзьондза, у Сточку Вармінському, в Прудніку біля Опоря і в Команьчі у Бещадах.

В останній місяць інтернування написав текст відновлених Шлюбів народу (обітницю), який потім був виголошений на Ясній Горі 26 серпня 1956 року як Ясногурські шлюби народу польського. 26 жовтня 1956 року Примас повернувся до Варшави. У 1957-1965 роках провадив Велику Новенну перед ювілеєм Тисячоліття хрещення Польщі. У 1960-ті роки брав чинну участь у праці ІІ Ватиканського Собору.

Помер 28 травня 1981 року, в урочистість Вознесіння Господнього. На похорон кардинала у Варшаві (31 травня) прибули десятки тисяч вірних.

Сила людини перед Богом

Звідки кардинал Вишинський черпав сили для виконання тяжкого служіння Церкві й батьківщині, поневоленій тоталітаризмом? Міць йому давала віра і глибокий патріотизм, винесені з батьківського дому. Батько майбутнього Примаса, Станіслав, був органістом і допомагав провадити парафіяльну канцелярію.

Коли Стефанові було 9 років, померла його мама, від ускладнень після народження наймолодшої сестри Зосі. На ложі смерті вона просила сина, щоб він одягнувся. Хлопець побіг по плащ, але Юліанна сказала, щоб він одягнувся інакше. Вона не зуміла пояснити свої слова, це зробив батько, кажучи: матері йшлося про те, щоб ти вбрався у чесноти. Слова матері справили величезний вплив на майбутні рішення Стефана Вишинського. Відтоді він ще міцніше прив’язався до Божої Матері.

Перші роки священницької праці він присвятив робітникам, провадячи доля них Християнський робітничий університет. Займався також власною освітою і захистив докторат на тему «Права сім’ї, Церкви та держави щодо школи».

Ставши єпископом, узяв на свій герб зображення Ченстоховської Богородиці й слова «Soli Deo» («Тільки Богу» — початок фрази «тільки Богу належить честь і слава»). Ставши Примасом, майже 33 роки провадив польську Церкву, противлячись щоразу безбожнішій ідеології та захищаючи віру й гідність кожної людини. Робив усе, щоб не допустити кровопролиття, як це сталося в багатьох країнах під пануванням СРСР. Знався на марксизмі краще за представників комуністичної влади.

Глибока єдність із Богом проявлялася в його щоденному житті. Марі Оконська, яка працювала в секретаріаті Примаса по вул.Медовій, підкреслювала, що він був розмолений, а водночас повністю відкритий для людей. Безперервно зайнятий справами Церкви, він ніколи не поспішав і не виявляв нетерпіння, коли до нього невчасно приходили, а при столі був сповнений гумору й жартів. Цей великий державний муж мав віру малої дитини — вірив у Бога й вірив Богу.

Він вчив прощати

Кардинал Вишинський брав активну участь у приготуваннях до ІІ Ватиканського Собору, ініційованого Йоаном ХХІІІ, та в його засіданнях. У соборній залі брав голос 11 разів. Особливо важливими були слова Примаса Польщі про Матір Божу, підтримані проханням єпископату, у відповідь на яке папа Павло VI оголосив Марію Матір’ю Церкви.

В історію увійшло звернення польських єпископів до німецьких, що закінчувалося словами «прощаємо і просимо прощення». Це послання зіткнулося з гострою критикою в пресі, особливо нападали на кардинала Вишинського, прагнучи зменшити довіру до Церкви; але і ця ідея комуністичної пропаганди не спрацювала. Авторитет кардинала зростав, його проповідей слухали натовпи. Багато людей вилазили на дерева, на дахи, щоб хоч на хвилину побачити, як Примас проповідує. Особливо урочистим було відзначення Тисячоліття хрещення Польщі. Головні урочистості відбулися 3 травня 1966р. на Ясній Горі. Примас, як папський легат, виголосив тоді Міленійний акт ввірення Польщі під материнську опіку Марії, Матері Церкви. Державна влада комуністичної Польщі не погодилася, щоб на ясногурські урочистості приїхав Папа Павло.

Його книжка «Алфавіт Суспільної круціати любові», в якій кардинал Вишинський закликав любити всіх людей, навіть неприятелів, не втратила своєї актуальності, а все вчення Примаса — це скарб, із якого черпатимуть наступні покоління поляків.