Систематичні порушення прав корінних народів Амазонії, життя під загрозою в регіоні із «пораненим» навколишнім середовищем та святість як джерело покликань були в центрі уваги роздумів під час четвертого загального зібрання Синоду єпископів для Амазонії.
Він відбувається від 6 до 27 жовтня 2019р. у Ватикані на тему: «Амазонія: нові шляхи для Церкви та цілісної екології», повідомляє Vatican News.
Засідання, очолюване Святішим Отцем, розпочалося молитвою за померлого бразильського кардинала Серафіма Фернандеса Араужо, який упокоївся 8 жовтня, у вівторок. Із його смертю Колегія кардиналів налічує 224 члени, а після того як 7 жовтня виповнилося 80 років кардиналу Монсенґво Пасіньї, виборців там залишилося 127.
Четверте засідання: тубільні народи — союзники в місії
На 4 сесії пролунав заклик, щоб Церква викривала структури смерті, які загрожують суспільству, використовуючи авторитетність свого голосу. Потрібно сказати «ні» індивідуалізмові чи байдужості, яка спонукає дивитися на дійсність лише як глядачі. Слід, натомість, сказати «так» екологічному наверненню, зосередженому на відповідальності й цілісній екології, що ставить у центрі гідність людини. Тубільні народи, які є охоронцями природних заповідників, мають сприйматися як союзники. У доповіді делегата від іншої конфесії йшлося про потребу об’єднувати зусилля і вести діалог, оскільки дружба «шанує, захищає і піклується». Сталий розвиток має бути соціально справедливим та інклюзивним, поєднуючи наукові й традиційні знання.
У дискусіях стосовно церковних служінь ішлося про об’єднання зусиль для формації місіонерів — мирян і богопосвячених — серед самих же амазонських народів, які варто дедалі більше залучати до апостольської діяльності. Зокрема, йдеться про поширення постійного дияконату та належне цінування мирянського служіння.
У кількох доповідях говорилося про критерії допущення до рукоположеного служіння. Нестача священників — це проблема не лише цього регіону. З цього випливає заохочення до серйозного іспиту сумління щодо того, як сьогодні переживається священницьке покликання. Святість пастирів має надзвичайно привабливу силу для молоді, яка також потребує оновленого й динамічного душпастирства. Варто висвітлювати приклади життя та свідчення добрих священиків, а не лише скандали — які, на жаль, трапляються і займають чимало сторінок в газетах.
П’яте засідання: Церква реагує, але повільно
У п’ятому загальному зібранні, що відбувалося вранці 9 жовтня, взяли участь 174 Отці Синоду. Праці розпочалися молитвою за Еквадор, який переживає непросту ситуацію.
У доповідях звернено увагу на становище тубільних народів, що обирають шлях добровільної ізоляції. Таке становище наражає їх на загрозу зникнення. Щоб підтримувати увагу до цього явища, запропоновано створити міжнародну церковну структуру, яка б захищала права та дбала про потреби цих спільнот.
Висвітлено повільність, із якою Католицька Церква іноді реагує на потреби населення. Іноді вона така далека від місцевого люду, що цю порожнечу заповнюють сектанти.
Міжкультурність є більше ніж викликом: «ні» нав’язуванню власної культури, «так» прийняттю іншого та здоровій децентралізації. Церква, не приховуючи труднощів, повинна бути місійною, мати «індіанське» обличчя і сприяти обмінові між периферією та центром.
Тема якомога ширшого залучення мирян супроводжується закликом створювати нові форми служіння, що відповідали б потребам амазонських народів. У цьому Церква повинна проявити свою креативність. Слід протидіяти поширенню насильства супроти жінок. Пролунала думка створити спеціальне жіноче мирянське служіння для євангелізації.
Під час дискусій також згадувалося про цінність індіанської теології, посилаючись на заклик Папи формувати «Церкву з індіанським обличчям», що була би спроможною переосмислювати суттєві елементи католицького всесвіту в індіанському ключі. Підкреслювано також цінність місцевої традиційної медицини. Пролунала пропозиція розширювати площі заказників, щоби зберегти як біорозмаїття, так і множинність амазонських культур.
фінансово.
Щиро дякуємо!
