Роздуми над Першим читанням на вівторок ХХІХ Звичайного тижня, рік І
Брати! Як через одну людину гріх увійшов у світ, і через гріх смерть, так на всіх людей перейшла смерть, тому що всі згрішили. Бо якщо через гріхопадіння одного багато померло, то наскільки більше благодаттю однієї Людини, Ісуса Христа, Божа благодать і дари щедро помножились в багатьох.
Адже коли через гріхопадіння одного смерть зацарювала через того одного, то тим більше ті, хто приймає щедру благодать і дар праведності, зацарюють у житті через Одного – Ісуса Христа. Як через гріхопадіння одного на всіх людей прийшло засудження, так і через діло праведності Одного на всіх людей прийшло оправдання, що дає життя. Бо як через непослух однієї людини багато були поставлені грішниками, так і через послух Одного багато будуть поставлені праведними.
Де намножився гріх, там безмірно виявилася благодать. Щоб так, як гріх запанував через смерть, аби так само й благодать запанувала через праведність для вічного життя через Ісуса Христа, Господа нашого.
Рим 5,12.15б.17-19.20б-21
Всі люди становлять одне ціле. Те, що роблю я, відчувають також й інші. Наслідки їхніх вчинків зачіпають і мене. В добрі та злі. Зло й добро ростуть і зменшуються з нами.
Важко прийняти ту солідарність, про яку говорить апостол Павло. Я не вбив нікого, але хтось інший убив. Просто сказати, що мене це не стосується. Можна. Але це не до кінця так. Згадаймо солідарність Ісуса: Він не мав гріха, а пішов з іншими отримати хрещення від Йоана Хрестителя. Взяти на себе частинку відповідальності за іншого.
Зло поширюється на інших. Але й добро теж. Візьму частину провини інших на себе і буду старатися сіяти добро.
фінансово.
Щиро дякуємо!
