Роздуми над Першим читанням на середу ХХХ Звичайного тижня, рік І
Брати! Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. А Той, хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі.
Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, все співдіє на добро. Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первородним серед багатьох братів, а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив.
Рим 8,26-30
Такі уривки потрібно розбирати на частини і довго над ними затримуватися, щоб засвоїти їхню суть і промолити. Чого вартує ствердження: «Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первородним серед багатьох братів»! Христос — брат, до якого маємо ставати подібними. І для цього Отець уже про все подбав, про всю цю довгу чергу благодатей, що роблять мене схожим до Ісуса. Тому дієслова в останній частині всі стоять у минулому часі: Бог мене вже обдарував — пізнав, визначив, покликав, оправдав, прославив.
Тож нічого несподіваного у моєму житті. Все на моє добро. Все те, що принесе сьогоднішній день. Все те, що було. Все те, що буде.
Духу Святий, мій Заступнику, освіти, запали, надихни і веди мене Божими стежками, стежками брата Христа!
фінансово.
Щиро дякуємо!
