Роздуми над Божим словом на понеділок ХХХІV Звичайного тижня, рік І
Третього року царювання Йоакима, юдейського царя, вирушив Навуходоносор, вавилонський цар, проти Єрусалиму й обліг його. Господь видав в його руки Йоакима, юдейського царя, й частину посуду дому Божого, і він забрав його в Шінеар-край, у дім свого бога, і склав посуд у скарбницю свого бога.
Цар повелів Ашпеназові, старшому над своїми скопцями, щоб привів із синів Ізраїля, з царського роду та з шляхти, хлопців без ніякої хиби, гарних на вигляд, вивчених у всякій мудрості, скорих до науки, розумних у знанні й здатних до служби в царськім палаці, та щоб навчив їх письма й халдейської мови. Цар призначив для них щоденну їжу із царського столу й вино, що сам пив, і звелів виховувати їх три роки, а потім вони мали б ставати до послуг цареві. Між ними були з синів юдейських Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.
Даниїл постановив у своєму серці не сквернитись царськими харчами з царського столу й вином, що пив цар, тому і просив старшого над скопцями, щоб дозволено йому було не сквернитись.
Бог зіслав Даниїлові ласкавість та прихильність з боку старшого над скопцями, але старший над скопцями сказав Даниїлові: «Боюсь я мого пана, царя, який сам призначив для вас їжу й пиття, щоб він не побачив, що ваші обличчя схудли більше, ніж у хлопців вашого віку, і щоб ви не вчинили мене винним перед царем».
Тоді Даниїл сказав наглядачеві, якого старший над скопцями настановив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією: «Зроби з твоїми слугами пробу протягом десятьох днів: нехай дадуть нам городину на їжу і воду до пиття, і нехай потім з’являться перед тобою наші обличчя та обличчя хлопців, що їдять царську їжу, і тоді роби з твоїми слугами, як бачиш».
Він послухав їх у тому й випробував їх десять днів; при кінці ж десятьох днів обличчя в них покращали та й тілом вони поповнішали супроти всіх тих хлопців, які їли царську їжу. Отак наглядач брав їхню їжу і вино, що вони мали пити, і давав їм городину. Що ж до цих чотирьох хлопців, то Бог дав їм знання й розуміння всякого письма та мудрості; а Даниїл мав до того ще й дар розуміти всякі видіння і сни.
Як минув той час, який цар призначив, аби їх привели до нього, старший над скопцями появив їх Навуходоносорові. Цар розмовляв з ними, і з-поміж усіх не знайшовсь ані один такий, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія, і вони почали служити перед царем.
Дан 1, 1-6.8-20
Книга пророка Даниїла розпочинається з історії чотирьох юнаків — Даниїла, Ананії, Мисаїла та Азарії. Взяті в полон у Юдеї, вони потрапляють на двір вавилонського царя, де навчаються мови й усього потрібного, щоби потім могли виконувати службу в царському палаці.
Ситуація непроста: члени підкореного народу перебувають при царському дворі своїх завойовників. Вони навчаються їхньої мови, культури, навіть будуть служити своїм загарбникам! Однак є речі, яких вони не зрікаються: їхня віра та деякі звичаї, які вони вважають важливими. Звичаї юнаків відрізняються від вавилонських. Але результат збереження власного коріння принесе добрі плоди.
У середовищі, де всі мають свою «мову» та свої звички, християнин завжди буде іншим. Можна навчитися «мови», можна допасуватися до культури. Але віруючий не повинен розчинитися, втрачати свою сутність. Якщо він не втратить себе, то зможе принести чималу користь повсюди, де Господь його поставить.
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
