Кожному подружжю потрібно постійно підтримувати вогонь у своєму «сімейному вогнищі».
Складно сподіватися, що вогонь горітиме, якщо ми не будемо докладати в нього нічого, крім хатніх обов’язків чи щоденних справ!
Цей час настає
Раніше чи пізніше подружня пара входить у час певної регулярності й повторюваності. Вранці ми прокидаємося, збираємося на роботу; якщо маємо дітей — усе пришвидшується, і ми намагаємося впоратися з усім справніше. Це все вимагає чималої енергії, забирає час — і буває, що ми вже не маємо охоти на креативні ідеї щодо спільного проведення часу удвох.
Тут може з’явитися пастка під назвою «Не вийде!» Але чи справді не вийде?
Сам-на-сам
У нас із чоловіком двоє дітей і ми знаємо, як складно вирватися без них із дому. Тим більше якщо я повертаюся після 8 годин праці, вони сильно мене потребують, і совість мені тоді не дозволить покинути їх на весь вечір. Бувають також етапи в житті молодших дітей, коли залишити малюка з кимсь іншим, ніж з одним із батьків, межує з дивом. Але наберімося духу, цей етап насправді минає.
Зустріч у місті чи поїздка на вихідні — не єдині способи для подружнього побачення. Певна річ, дуже приємно інколи вирватися з дому тільки удвох; але коли ми якраз перебуваємо в центрі світу наших дітей, то можна спробувати бігати на побачення інакше.
З чого почати?
Коли помічаєш, що у вашому подружжі чогось починає бракувати, що ви зосереджуєтеся на дітях, роботі, щоденних клопотах і вже не знаєте, з чого почати, на це є проста відповідь: почніть із себе. З малих кроків, які приведуть вас до великих змін. Організуйте милий вечір у домашньому затишку.
Можна написати записочку з запрошенням на побачення. Визначити місце (кімната, кухня, спальня…) залежно від умов, у яких ви мешкаєте, щоб вам бути сам-на-сам. Для побачення можна приготувати баночку, кольорові картки, олівці — і пуститися в гру. Нехай, наприклад, кожне з вас запише по 5 приємних спогадів, пов’язаних із вашим подружжям. Пізніше витягайте «всліпу» картки по одній і починайте згадувати. Це побачення називається «вечір згадок». До нього пасують свічки, смачний чай і щось добреньке до чаю.
Так небагато треба
Це тільки одна з мільйона ідей, якими ви можете дивувати одне одного, не обов’язково ж летіти на вихідні до Парижа… Не забувайте про дрібні, але такі значущі жести: сніданок, записочка, СМС протягом дня, ідея для побачення, цінування старань коханої людини. Це ніби так небагато, але так багато означає для того, щоб підтримувати вогонь у сімейному вогнищі.
Ми з чоловіком нещодавно спромоглися на «безумство» — уперше залишили дітей на вихідні з бабусею, від п’ятниці по неділю. Поїхали удвох на реколекції для подружжів. Це був для нас святий час! І діти вижили, і бабуся теж, а ми могли радіти одне одному й прожити чудові дні, щоб повернутися з новою силою, ентузіазмом і новими ідеями, як будувати нашу щоденність.
Подружня криза не з’являється зненацька, і не тільки внаслідок серйозних ран, таких як зрада, втрата дитини, хвороб, брехні чи залежності когось із подружжя. Велика криза — це також наслідок малих занедбань, яких ми припускаємося щодня стосовно нашого співподруга. Не дозвольте, щоб вони зросли до рангу незворотних, і вже від нині подбайте про своє подружнє вогнище, докладіть туди побільше любові, щоб зігріти ваше подружжя.
Переклад CREDO за: Івона Яблонська, Aleteia