Питання-відповідь

Як відповідати, коли запитують про вашу віру

12 Грудня 2019, 17:22 2327

Не впевнені, що відповідати, коли запитують про вашу віру? Пропонуємо кілька підказок, що можуть допомогти.

Ісус Христос послав свої учнів проповідувати Добру Новину всім народам. Чи на іншому кінці світу, а чи просто на вашому подвір’ї, — слова Євангелії повинні передаватися від однієї людини до іншої. Усі ми знаємо про це, але іноді нам не вистачає сміливості особисто проповідувати Слово Боже. Причиною цієї нерішучості може бути одна із двох проблем: або ми не знаємо, як знайти підхід до людини, або ж мотиви цієї особи нам не зовсім зрозумілі.

 

Коли вас запитують про віру

Давайте спочатку поговоримо про людину, яка запитує, а не про саму суть запитання. Немає поганих запитань, важливішим є те, що лежить на душі в людини, яка їх ставить. Чи справді вона зацікавлена й хоче бути краще проінформованою, а чи може шукає нагоди підловити вас на якомусь слові?

Навіть Ісус потрапляв у такі ситуації й те, як Він відповідав на різного роду запитання, може пролити світло на те, як це повинні робити ми. Ісус ніколи не барився з відповіддю. Йоан Хреститель запитував у Нього: «Чи Ти той, Хто має прийти, чи чекати нам іншого?» (Лк 7,19). Також і багатий юнак цікавився в Нього про вічне життя та способи, як його осягнути (Мт 9,16) Був ще й юдей, який хотів випробувати Ісуса, а Ісус у відповідь розказав йому притчу про доброго самарянина (Лк 10,25). У всіх цих випадках кожен, хто звертався до Ісуса, отримував від Нього відповідь. І Його відповіді перемінили їхні життя.

 

Наслідуйте приклад Ісуса

А з тими, хто мав менш щирі та благородні наміри, Ісус був надзвичайно стриманим. Цар Ірод бажав побачити Його чуда. «Він багато розпитував Його, та Той не відповів йому нічого» (Лк 23,9). Навіть ризикуючи власним життям Ісус вирішив залишатися абсолютно безмовним. Були також і ті, хто хотів побачити знак. А Ісус, Який вчинив так багато великих чуд, відмовився задовольняти їхню цікавість. Він знав, що коли вони побачать чудо, то однаково не змінять свого життя: «Якщо вони не слухали Мойсея та пророків, то навіть коли хто з мертвих встане не послухають його» (Лк 16,31). Він звертався до їхньої віри, бо навіть дуже чіткі аргументи не скасовують необхідності віри.

Коли Ісус відчував, що Його намагаються перехитрити, Він ставав завзятішим. Юдейські старшини запитували, чиєю владою Христос чинить діла, тому Він вирішив подискутувати з ними. Але юдеї зразу ж відступили. Ісус же сказав, що і Він не буде їм відповідати (Лк 20,18). А коли люди хотіли влаштувати Йому пастку, питаючи, чи варто платити податки, Ісус відповів їм тією ж монетою, використовуючи їхні ж власні аргументи та питаючи: «Чому ви спокушаєте мене, лицеміри?» (Мт 22,18).

 

Як найкраще реагувати?

Для нас теж дуже важливо навчитися розпізнавати питання. Необхідно розуміти, коли люди намагаються дестабілізувати нас або публічно висміяти, а коли справді просять про допомогу. Потрібно поважати співрозмовника, але безглуздо починати дискусію, яка провадитиме до ще більшого поділу. Та цілком можливо, що особа, яка ставить запитання, по-справжньому цікавиться вашою думкою. Було б дуже шкода втратити таку нагоду для євангелізації. Але, можливо, місце й час для вашої відповіді не зовсім підходять. У такому випадку потрібно молитися. Заклик про допомогу до Святого Духа дієвіший за суху полеміку.

А що стосується інших  ситуацій, то потрібно бути готовими до викликів і не забувати могутні слова Христа: «Хто слухає вас, Мене слухає» (Лк 10,16) та «Хто приймає мого посланця, приймає Мене» (Йн 13,20). Якщо вас хтось запитує про християнську віру, то потрібно говорити про Ісуса, а не про себе. Він є Тим, хто посилає вас і Тим, хто вас запитує. Моліться у своєму серці, кажучи: «Господи, промовляй Ти моїми устами».

 

Ми — посланці

Ми — лише інструменти, які використовує Святий Дух. Щоби бути ефективними інструментами, потрібно бути покірними та смиренними. Ми повинні демонструвати безмежну повагу до того, хто шукає Бога, і пам’ятати, що сам Господь говорить через нас. Він лише просить підкинути декілька гілочок у багаття, яке не ми запалили. Велика кількість аргументів стає безглуздою, адже наші власні міркування можуть вести до конверсії. Ось чому свідчення про власний духовний шлях та особисту любов до Бога є набагато ефективнішими, ніж будь-що інше. Потрібно дивитися на себе як на слуг, а не на людей, які нав’язують комусь власні ідеї.

 

Знак, що Господь нас послав

Якщо хтось запитує вас про вашу віру – радійте! Це знак, що Господь послав вас до цієї людини: «А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити…» (Лк,12,11).

Тому не хвилюйтеся про те, що вам говорити. Натомість сфокусуйтеся на своїй любові до Ісуса та на тій людині, яку Він послав до вас. Реальність Його присутності залежить від вашої усвідомленості. А коли Ісус буде присутній, то будьте певні — про все інше Він подбає.

Переклад: Марта Матвіїв, CREDO за о. Ален Кілічі Aleteia
Фото Thomas Vitali / Unsplash

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: