73-річна італійка Ріна Соларолі розповідає про те, як, допомагаючи іншим літнім людям, вона віднайшла бажання жити.
Ріна Соларолі, якій зараз 78, уже п’ять років працює волонтером у «Домі бабусь і дідусів». Його заснувала в центральноіталійському місті Форлі мирянська спільнота св.Йоана XXIIІ. Тут Ріна готує на кухні, а також проводить час зі людьми похилого віку.
«Я також уже немолода, — зазначає вона, — але ще досить активна». Цілих 13 років вона опікувалася своїм чоловіком, що мав хворобу Альцгаймера. По його смерті 2015 року Ріна трохи замкнулася в собі, мало виходила з дому. Завдяки зятеві, який також займається волонтерською діяльністю в «Домі бабусь і дідусів», та іншим волонтерам, вона приєдналася до цього волонтаріату — і віднайшла бажання жити й допомагати іншим.
Молодь і літні люди вчаться одні від одних
В інтерв’ю для Vatican News Ріна розповіла, що її онуки щодня приходять після школи до цього закладу для літніх людей, бо їхній батько працює тут кухарем-волонтером. Діти допомагають збирати зі столу тарілки і розмовляють із похилими віком.
«Потрібно завжди допомагати слабшим, —підкреслила вона. — І дуже добре, що літні люди можуть це робити разом із молодими, бо похилі віком потребують молодих, а молоді потребують старших віком».
Ріна розповіла також, що дідусі й бабусі цього закладу навчають молодь, яка приходить сюди, пекти печиво та виконувати ручні роботи. Натомість молоді люди вчать стареньких малювати й писати вірші. І це, за словами волонтерки, приносить мешканцям Дому велику радість, бо вони відчувають увагу й можуть навчитися чогось нового.