Рух і здивування — два наставлення учасників події Стрітення Господнього були в центрі роздумів, якими Святіший Отець поділився у першу неділю лютого.
Християнське життя потребує динамізму і здатності вирушити в дорогу, а спроможність дивуватися сприяє релігійному досвідові, роблячи плідною зустріч із Господом. На це звернув увагу Папа Франциск у роздумах перед молитвою «Ангел Господній» у неділю, 2 лютого 2020р. Він говорив про євангельську подію жертвування Ісуса в храмі. Святіший Отець також нагадав, що в свято Стрітення Господнього припадає День богопосвяченого життя, і вказав на «великий скарб у Церкві тих, які зблизька наслідують Господа, сповідуючи євангельські ради», повідомляє Vatican News.
Приклад прийняття і дарування
Святий євангеліст Лука розповідає, що сорокового дня після народження Ісуса Йосиф і Марія принесли Його до єрусалимського храму, щоби посвятити Його Богові, згідно з приписами Закону. Описуючи обряд, передбачений традицією, Лука звертає нашу увагу на кілька дійових осіб.
«Вони змальовані в той момент, коли переживають зустріч із Господом у місці, де Він стає присутнім і близьким до людини», — зазначив Святіший Отець. Він вказав на святих Йосифа та Марію, Симеона й Анну як на «приклад прийняття і дарування свого життя Богові». Вони зображені з подвійним наставленням: рух і здивування.
Християни, шо перебувають в русі
Марія і Йосиф «вирушили в дорогу» до Єрусалима, а Симеон, своєю чергою, «спонукуваний Святим Духом», прибув до храму, де Анна безупинно «служить Богові вдень і вночі».
«Таким чином, четверо дійових осіб євангельського уривка показують нам, що християнське життя вимагає динамізму й готовності пуститися в дорогу, піддаючися проводові Святого Духа. Нерухомість не годиться для християнського свідчення та місії Церкви», — наголосив Папа. Світ «потребує християн, які дозволяють зрушити себе з місця», невтомно крокують життєвою дорогою, щоб «нести всім утішне Ісусове слово».
Святіший Отець підкреслив, що «кожен охрещений отримав покликання» до євангелізації — звіщати Ісуса, — а тому парафії та різні церковні спільноти повинні «сприяти залученню молоді, сімей і похилих віком», щоб усі мали змогу переживати християнський досвід, живучи як «головні дійові особи життя та місії Церкви».
Дозволити захопити себе
Другою ознакою, яку св.Лука виокремлює у дійових осіб цієї розповіді, є здивування. Марія та Йосиф «дивувалися всьому тому», що було сказане про Ісуса. Здивування є «виразною реакцією» старця Симеона, який у Дитятку Ісусі «власними очима побачив спасіння, довершене Богом». І це стосується також пророчиці Анни, що «почала прославляти Бога». Всі вони «дозволили захопити та залучити себе подіями, що відбувалися в них перед очима».
«Здатність дивуватися речам, які відбуваються навколо нас, сприяє релігійному досвідові та робить плідною зустріч із Господом. І навпаки, неспроможність дивуватися робить нас байдужими й помножує віддаленість між шляхом віри та щоденним життям», — сказав Папа, побажавши:
«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам щодня споглядати в Ісусі Божий дар для нас і дозволити Йому залучити й нас із радісним здивуванням у рух дарування, щоб усе наше життя стало прославою Бога в служінні ближнім».