20 дітей-сиріт із Росії та України провели зимові канікули на гірськолижному курорті Мостфіртель в Австрії.
Подорож здійснювалася в рамках благодійної ініціативи «Дарувати усмішки — нести відповідальність», ініціатором якої став президент Національної ради Республіки Австрія Вольфганг Соботка. Це вже вдруге президент Національної ради Австрії запрошує в цю програму дітей із дитбудинків сімейного типу «Карітас-Спес». Цього року до Австрії поїхали семеро вихованців із Житомира і троє з Хмельницького. Разом із ними відпочивали 10 підопічних інтернатних установ Псковської області. Для участі в проєкті вибрано дітей, які позбавлені батьківського піклування; деякі з них мають різні проблеми зі здоров’ям. Але при відборі враховували ініціативність та успішність дітей у школі та в суспільстві.
Ідея запросити дітей зі сходу до рідного міста президента австрійського Парламенту виникла в пана Соботка кілька років тому. Допомагає в організації поїдки Паскаль Вайє, засновниця австрійської благодійної організації «Маленькі серця», яка супроводжує дітей під час поїздки. Таке запрошення, на думку організаторів, має надихнути дітей у прагненні досягти високих результатів в житті й успіху у використанні наявних можливостей.
Сестра Ірина Власова, опікунка дітей будинку Йосипа Хольцмана, що в Житомирі, розповіла: спершу діти хотіли їхали просто щоб навчитися кататися на лижах. І хоч саме катання з усієї поїздки займало тільки 3 дні — це їм сподобалось найбільше. «Їм придбали нові лижні костюми, вчили їх, і коли вони вже могли переходити на вищі гірки, вибирати вищі траси, — це викликало у них захват. Навіть наприкінці відбулися змагання, на які для вручення дипломів і медалей приїхав сам пан Вольфганг Соботка», — розповіла сестра.
Обов’язковою частиною програми стали відвідини австрійського Парламенту. Президент Національної ради Республіки Австрія особисто супроводжував дітей приміщенням та провів до сесійної зали, де в той час відбувалося засідання. «Спілкування з паном президентом було дуже легким. Його помічники допомагали нам порозумітися. Він розпитував дітей, чи знають вони, як ухвалюють закони, чим займається Парламент. Наші діти взагалі вперше виїхали за кордон, і тут до них стільки уваги! Вони були під неймовірними враженнями від усього, що їх оточувало. Для мене було здивуванням, що діти були в захваті від музею історії, ми навіть не очікували, що історичні віхи можна так цікаво подати: вистава у форматі 4D, виступ воскових фігур і костюми різних епох, які діти могли міряти, фотографуватися в них. Зараз, коли ми повернулися, діти розповідають, які вони вдячні, що мали змогу потрапити в десятку тих, хто був відібраний з України», — додає сестра Ірина.
Сестра також розповіла, що діти повернулися мотивованими до вивчення мов, бо їм було важко порозумітися з австрійськими школярами під час спільних майстеркласів у художній школі. «Цікавим було, як знаходили спільну мову чуючі й нечуючі діти. Наприклад, у групі з Росії було четверо хлопчиків із порушенням слуху, то наші дівчата вчили жестову мову, щоби спілкуватися з ними. Я взагалі не зауважила якогось напруження між дітьми, вони спілкувались дуже легко. Єдине, що вирізняло дітей з України, це те, що наші діти відкритіші. Вони не боялися запитувати, всім цікавились, були дуже активними. Не боялися питати навіть тоді, коли не знали мови: перекладачі підхоплювали їхні питання. Я бачу, які вони приїхали натхненні з цієї поїздки», — підсумовує сестра Ірина Власова.
Перша поїздка дітей до Австрії в рамках ініціативи «Дарувати усмішки — нести відповідальність» відбулася минулого року. Організатори взяли на себе витрати на оформлення документів, переліт, проживання та харчування дітей і супровід, а також на придбання одягу та інвентарю для юних гостей. Наступного року організатори також планують запросити дітей на зимові канікули. Від імені дітей Релігійна місія «Карітас-Спес» висловлює подяку президентові Національної ради Республіки Австрія пану Вольфгангу Соботка та засновниці фонду «Маленькі серця» Паскаль Вайє, а також усім благодійникам, які подарували дітям чудовий час відпочинку.
фінансово.
Щиро дякуємо!
