Католицька Церква та Рада євангельських церков Німеччини розкритикували оприлюднене 26 лютого 20206. (у Попільну Середу) рішення Конституційного трибуналу, яке дозволяє «асистовану смерть».
Це рішення «становить втручання в нашу культуру, скеровану на ствердження та підтримку життя», — написано у спільній заяві німецької Конференції єпископату і Ради EKD, що було оголошене у Бонні й Ганновері. Підкреслюється, що Церкви надалі стоятимуть за те, щоб у Німеччині «не стали чимсь нормальним організовані пропозиції самогубчої смерті».
«Ми побоюємося, що допущення такої можливості може справляти тонкий вплив на людей старих і хворих, щоб вони неюскористалися», — ствердили голови обох об’єднань, кардинао Райнхард Маркс і лютеранин Генріх Бедфорд-Штром. На їхнє переконання, «що більш очевидними і доступними будуть опції допомоги в самогубчій смерті, то більшою буде небезпека, що люди в дуже тяжких умовах відчуватимуть внутрішній тиск, або й зовнішній, щоби з власної волі покласти край своєму життю».
З погляду представників німецького християнства, через такий підхід до справ, що стосуються людства та етичних підстав суспільства, вирішується також і підхід до хвороби й смерті. «Гідність і цінність людини не можна вимірювати її придатністю для інших, її здоров’ям чи віком. Вони є вираженням того, що Бог створив людину на свій образ і подобу і що людина за своє життя відповідає перед Богом», — сказано в заяві.
Конституційний трибунал, видаючи 26 лютого в Карлсруе вирок, що підтверджує право самому вирішувати справу своєї смерті, послався на Конституцію. На переконання суддів, це право містить у собі також свободу скористуватися допомогою третьої особи. Заодно судді визнали, що ухвалена 2015 року парламентом заборона комерційного надання допомоги в самогубчій смерті — незгідна з німецьким Основним законом.
Глова Трибуналу професор Андреас Восскуле запевнив, що суддівський сенат із великим трудом прийняв це рішення. Ідеться ж бо про тему, яка сильно зачіпає етичні, моральні та релігійні переконання. При цьому він зазначив, що, однак, право самому вирішувати свою смерть людина має. Це також охоплює свободу вибору в тому, як відібрати собі життя і скористатися з допомоги інших. Запроваджений п’ять років тому в Карному кодексі параграф 217 значною мірою робить це неможливим, — визнав німецький Конституційний трибунал.
Згідно з чинним законодавством, підтримувані самогубства, які мають ознаки господарської діяльності, перебувають у Німеччині під загрозою штрафу або позбавлення свободи на строк до трьох років. Кара не стосується найближчих родичів тяжко хворих людей, які надавали таку допомогу.