Коли Софія Хан почула, що в її ненародженої дитини — розщеплення хребта (спинномозкова грижа), вона вирішила, що найкращим виходом із ситуації буде аборт.
Однак вона ніколи не припускала, що дитина народиться живою…
У Великій Британії аборти на вимогу матері дозволені до 24 тижня вагітності, а у випадку хвороби дитини — також і пізніше. Софія вже була на 25-му тижні вагітності, а за сьогоднішнього розвитку медицини недоношені діти на такому терміні вже мають чималі шанси вижити.
Спіна біфіда і пізній аборт
Софія і Шекіл уже мають дворічного сина, і новину про другу вагітність прийняли дуже позитивно. На п’ятому місяці, під час звичайного обстеження, виявилося, що їхній другий син має спинномозкову грижу, що в цьому випадку, на переконання лікарів, могло виявитися смертельною вадою. Якийсь час подружжя шукало іншого розв’язання, але зрештою дали себе переконати, що там зможуть уникнути зайвих страждань і для себе, і для дитини.
До останньої хвилини Софія мала сумніви і її гризло почуття провини. Попри це, персонал не переставав її запевняти, що все буде добре і аборт піде згідно з планом.
Дитина заворушилася
Жінці зробили укол в живіт, від якого в її дитини мало зупинитися серце і вона мала померти. Лікарі двічі зробити УЗД і підтвердили, що хлопчик уже мертвий. Софія разом із чоловіком і братовою подалася до лікарні, де стала чекати на стимуляцію пологів.
Однак там вона відчула, що дитина в її лоні рухається. Вона сказала про це акушерці, але та визнала таке принципово неможливим і відмовилася робити ще одне УЗД.
Через 10 годин Софія народила хлопчика. Як вона сама, так і персонал зазнали шоку, почувши плач дитини.
«Він хотів, щоб я побачила його обличчя»
«Я думала, що втрачаю глузд. Думала, що мені тільки видається, що моя дитина плаче, бо я так сильно хочу, щоб вона була жива», — сказала Софія у розмові з журналістом «The Sun». Акушерка не знала, що робити. Перелякана, вона побігла з дитиною по коридору. Повернувшись, запитала Софію, що вона тепер збирається робити. «Я не знала, про що їм ідеться. Притулила синочка до себе і сказала йому, що я дуже його люблю», — згадує жінка.
Хлопчик помер через годину після пологів і не отримав жодної спеціалізованої допомоги. Лікарня вибачилася і переказала слова співчуття сім’ї, але запевнила, що вся процедура була проведена правильно.
«Не думаю, щоб коли-небудь мене це покинуло. Я щодня думаю про свого маленького хлопчика, — каже Софія. — Він хотів, щоб я побачила його обличчя».
«Сподіваюся, що в майбутньому акушерки слухатимуть матерів. Материнський інстинкт має велику силу!»
Переклад CREDO за: Ева Рейман, Aleteia