На запитання відповідає с. Малгожата Борковська, монахиня-бенедиктинка з польського Жарновця, перекладачка монастичних отців, авторка численних книжок, публіцистка.
Питання: чи труднощі в молитві це діло сатани?
Відповідь: Я не вважаю, щоб ми повинні робити сатані стільки ласки, щоби про нього спеціально роздумувати. Знаємо, що він є; знаємо, що він діє; але таке видивляння його виразної діяльності в подробицях нашого життя — це вже занадто, і може провадити до нездорового захоплення. Трапляється, що хтось саме так і робить, кажучи, що в кожному гріху сидить сатана! Ну так, але коли ця людина йде до конфесіоналу і сповідається, то, зрештою, вона ж сповідається не з сатанізму, а з конкретних гріхів, причому своїх, а не сатани. Отож є такий простір нашої власної провини, якого ми навіть на сатану звалити не можемо. А думки треба зайняти Богом, а не сатаною. Бог — найліпша тема для роздумів. Казала св.Тереза Велика, що геть не розуміє тих людей, які постійно кричать «сатана, сатана» і впадають у паніку, замість того, щоби сказати «Бог» і набратися відваги.
Із книжки «Роздуми про Втілення Божого Сина»
фінансово.
Щиро дякуємо!
