Соцмережі забирають нас у неймовірну подорож у часі…
Завдяки цифровому світу інформації це фото паризької катедри Пресвятої Богородиці облетіло світ. Від часу публікації глядачів надихає не тільки сам славнозвісний храм, але й чудовий винахід ХІХ століття.
У 1830-х роках Луї Даґер і Нісефор Ньєпс відкрили один із перших фотографічних процесів в історії: дагеротип. Використовуючи пари йоду, дагеротипія зробила можливим зафіксувати унікальну картинку на металевій пластинці.
1838 року, попри те, що час експозиції ще був тривалим (від 8 до 10 годин для одного фото!), процес уже був опанований бездоганно і незабаром поставлений на комерційну основу. Винахід дагеротипу виявився переламним, а 1839 рік визнано початком практичної фотографії. Луї Даґер, який пережив свого компаньйона (Ньєпс помер 1833 року), вдосконалив фотографування на природі.
Як зразковий парижанин, Даґер використав свій пристрій для увічнення краси Парижа. І він став першим, хто сфотографував Нотр Дам.
Попри відсутність центральної вежі, архікатедра вже тоді захоплювала своїм величним виглядом. 1250 року біля храму була дзвіниця на п’ять дзвонів, але під час Французької революції її розібрали.
Кафедральний собор Пресвятої Богородиці залишався без дзвіниці майже 70 років. За її реставрацію взявся Еден Віоле ле Дюк у 1860-му.
Неповторний образ цього храму увічнив Віктог Гюго. Роман «Собор Паризької Богоматері», більше знаний завдяки мюзиклу під назвою «Горбань із Нотр-Дама» (або й просто «Нотр-Дам де Парі»), був надрукований 1831 року і прославив готичну катедру по всьому світу.
Переклад CREDO за: Беранже Домейні, Aleteia