Роздуми над Божим Словом на п’ятницю у Великодній октаві
Того часу Ісус явив себе знову учням біля Тиверіадського моря. А явив так: були разом Симон-Петро й Тома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні. Каже їм Симон-Петро: «Іду рибу ловити!» Говорять йому: «Ідемо й ми з тобою». Вони вийшли й сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого. А як настав уже ранок, став Ісус на березі, але учні не знали, що це Ісус. Отже, каже їм Ісус: «Діти, чи є у вас щось з риби поїсти?» Відповіли йому: «Немає». Він же сказав їм: «Закиньте невода праворуч човна — і знайдете». Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби. Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: «Це ж Господь!» Тож Симон-Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море. А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів, тягнучи невода з рибою. А коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб. Ісус каже їм: «Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили». Тож Симон-Петро піднявся і витяг на землю невода, повного великих риб, — сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався. Каже їм Ісус: «Ідіть, снідайте». І ніхто з учнів не наважився запитати Його: «Хто Ти?» — знаючи, що це Господь. Ісус підходить, бере хліб і дає їм, так само й рибу. Це вже втретє з’явився Ісус учням, після того, як воскрес з мертвих.
Йн 21, 1-14
У Святому Письмі це не єдиний випадок, коли учні не відразу впізнали воскреслого Христа. Зустрівши Його біля порожньої гробниці, Марія Магдалина подумала, що це садівник, і впізнала Його лише тоді, коли Ісус назвав її на ім’я (див. Йн 20, 11-18). Двоє учнів розмовляли з Христом усю дорогу до Еммауса, вважаючи, що це випадковий попутник. А впізнали, Хто це, лише пізно увечері під час ламання хліба (див. Лк 24, 13-35).
Багато з нас бували у схожих ситуаціях. Ісус Христос перебував зовсім поряд, «стояв» просто перед нами, — але ми розпізнавали Його присутність значно пізніше. Лише тоді з’являлось усвідомлення, що насправді Він не залишав нас ані на мить, і приходило відчуття миру та спокою.
Який же урок можемо отримати з такого досвіду? Коли не відчуваємо Божої присутності — не зациклюватися на відчуттях, пам’ятати про Божі діла та керуватися вірою. Як співається в одній пісні: «Я вірю в сонце, навіть коли його не бачу, я вірю в любов, навіть коли її не відчуваю, і я вірю в Бога, навіть коли Він мовчить».
«Господи Ісусе Христе, дякую Тобі, що завжди перебуваєш поруч зі мною. Зміцнюй мою віру в цю непорушну істину. Допоможи мені жити нею, щоб не відбувалося зі мною і довкола мене».
Помолимось сьогодні псалмом 27:
Господь — моє світло і моє спасіння,
кого мені боятись?
Господь — твердиня життя мого,
кого мені страхатись?
2 Коли злочинці повстають проти мене,
щоб пожерти моє тіло,
тоді вороги мої та неприятелі
спотикнуться і упадуть.
3 Навіть якщо проти мене повстане військо —
не убоїться моє серце;
навіть якщо переді мною розгориться битва —
і тоді я збережу довіру.
4 Одного я прошу в Бога, одного жадаю:
жити в домі Господнім по всі дні життя мого,
куштувати доброту Господню
і завжди втішатися його храмом.
5 У наметі своєму він мене сховає
у день нещасливий.
Сховає мене під покровом шатра свого,
перенесе мене на скелю.
6 І ось я голову свою підношу вгору,
над ворогами моїми, що довкола мене.
В його наметі я радісно принесу жертви,
заспіваю і заграю Господу.
7 Вислухай, о Господи, голос мого благання,
змилуйся наді мною і почуй мене.
8 Про Тебе говорить моє серце: «Його лице шукайте!»
Обличчя Твоє, о Господи, я шукаю;
9не ховай від мене Твого лику,
не відкидай у гніві слуги твого!
Ти допомога життя мого, тому не відкидай мене
і не залишай мене, Боже мого спасіння!
10 Навіть якщо мене залишить батько мій і мати,
то Господь мене пригорне.
11 Навчи мене, о Господи, путі твоєї,
провадь мене дорогою прямою,
з огляду на тих, що на мене засідають.
12 Не видавай мене на волю ворогів моїх,
бо постали фальшиві свідки,
що насильством палають проти мене.
13 Вірю, що оглядатиму Господні блага
в живих країні.
14 Надійся на Господа, будь мужнім,
нехай окріпне твоє серце, й уповай на Господа!
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.