Святою Месою, що транслюється з дому, названого на честь святої Марти, заклопотаної домашніми справами, Папа Франциск заохочує не забувати про те, що важливе. Присутність Воскреслого перемогла страх апостолів, які переживали свій lockdown. Думками про це ділиться Редакційний директор Дикастерію в справах комунікації.
Від початку кризи, що викликана пандемією Covid-19, Папа Франциск кожного дня супроводить мільйони людей в усьому світі служінням ранкової Святої Меси, яка завершується кількахвилинною адорацією перед Пресвятими Дарами. Свята Меса зі спеціальним наміренням, яку Папа служить для вірних, змушених залишатися вдома, транслюється в прямому ефірі з «Domus Sanctae Marthae». Ця резиденція, що її Папа обрав місцем свого проживання, названа на честь святої Марти.
Марта була сестрою Лазаря та Марії, родини з Витанії, яку Ісус дуже любив і часто відвідував. Євангеліє від Луки розповідає, що одного дня, коли Марта займалася різними домашніми справами, щоби послужити Ісусові, сестра Марія натомість перебувала біля Гостя. Марта, хоч і делікатно, але висловила своє нарікання: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити?» Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти клопочешся та турбуєшся про надто багато речей. Одного ж потрібно».
Сьогодні сталося так, ніби Ісус знайшов спосіб , щоби нам у цей період, коли ми далекі від Святої Меси та Євхаристії, нагадати про те, що ми не повинні забувати про важливі речі, заклопотані домашніми справами, як Марта. Тож Папа входить до наших домівок, зі свого «Дому святої Марти» до нашого «Мартиного» дому, кожного дня про це нагадуючи. Нагадуючи нам, що всі ми є Мартами. Свята Меса закінчується Євхаристійною адорацією, щоб давати нам можливість підвести зір і споглядати Господа. Або ж краще, як би сказав Папа Франциск, дозволити Йому дивитися на нас.
Дім святої Марти споруджений у середині 1990-х років за бажанням св.Йоана Павла ІІ: щоб гідно поселяти кардиналів, скликаних обирати нового Папу. Однак каплиця там освячена не на честь Маріїної сестри. Вона присвячена Святому Духові. Це повертає нас думками до уривку з Євангелія від Йоана, прочитаного в другу Великодню неділю. «Увечері, того самого дня, першого по суботі, коли двері, де перебували учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: “Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас!” Промовивши це, Він дихнув і каже їм: “Прийміть Святого Духа!”»
Учні були налякані та зачинені в Світлиці Тайної Вечері. Вони переживали ті відчуття й таку ситуацію, яка сьогодні зблизька зачепила нас: страх і замкненість (lockdown). Ми налякані загрозою заразитися, ми зачинені в наших домівках. Але Воскреслий приходить крізь замкнені двері наших домівок і наших сердець, перемагає наші страхи. Він з’являється в наших домівках, які є домашніми церквами. Він нагадує нам про те, що саме наші домівки є тим місцем, де даємо свідчення та передаємо віру, якщо вміємо дивитися на Нього й дозволяємо Йому дивитися на нас.
Andrea Tornielli, Vatican News
фінансово.
Щиро дякуємо!
