Біблійні роздуми

Зцілене серце

16 Травня 2020, 18:58 1172 о. Василь Косік

Роздуми над Словом Божим на VІ Великодню неділю, рік А

 Заповітна мова Ісуса Христа під час Тайної вечері була проникнута найбільш сокровенними словами, які лунали з серця Божого Сина. Апостоли постійно перебували в любові Ісуса, сприймаючи її як незбагненний дар. Вони прагнули відповісти любов’ю на любов, але, напевно, відчували нездоланну безпорадність перед величчю Христового дару та кволою людською взаємністю.

Людське серце найлукавіше понад усе та невиліковне, хто пізнає його? (Єр 17, 9). Ісус знає людське серце… Однак Він вірить в людину більше, ніж вона довіряє сама собі. Тому сьогодні в Євангелії Господь навчає нас любові, якої від нас прагне. Це єдина дорога, якою Він сам до нас наблизився.

Любов виявляється не у високих, часто оманливих почуттях, а в конкретних ділах. Апостол Йоан у своєму листі спонукає: Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише – ділом і правдою (1Йн 3, 18). Ісус говорить на початку: Якщо любите Мене, ви будете зберігати Мої заповіді. Любов неодмінно веде до зберігання та послуху. Тільки любов є початком та першопричиною послуху. Зберігання заповідей взагалі неможливе без любові, а любов без заповідей просто не існує. Саме слово «зберігання» говорить про дар, який отримуєш, цінуєш і зберігаєш, як свій найбільший скарб, який тебе нескінченно перевищує. Ісус полюбив, став цілковитим даром жертовної любові, тому ми завжди будемо зберігати Його заповіді. Така була Його обітниця та заповіт любові.

Тут не йдеться про якусь абстрактну любов чи загальнолюдське почуття. В усьому повинна перебувати любов до Ісуса: Якщо любите Мене, – зазначає Ісус. Адже Бог полюбив нас ревною та виключною любов’ю. Жодна любов не повинна існувати окремо поза Ним, чи незалежно від Нього. Любов до ближнього, якщо вона правдива, завжди буде міститися в Божій любові та до Бога наближатиме. Адже Він заповів любити один одного не звичайним, чи навіть найкращим людським почуттям, але любити потрібно так, як Він полюбив нас. Це Його особиста заповідь, яку Він перший зберіг і виконав, залишивши нам приклад. Той, хто любить, завжди прагне наслідувати в любові того, хто його полюбив. Так любов стає вічною.

Як же нам уподібнитись до любові Ісуса? Чи людина взагалі на це здатна, щоб любити вічно так, як полюбив її Бог? Потрібно ствердити, що ми не вміємо любити, але Ісус запевняє, що прийде нам на допомогу своєю молитвою: І Я попрошу Отця, і дасть вам іншого Утішителя. Божий Син все сприймає як дар Отця, тому Він просить, щоб Отець дав нам дар любові, дар Святого Духа. Цей Дар Отця досягає нас через молитву Спасителя.

Ісус не полюбив нас сам від себе. Він не хотів нам дати своєї власної любові, але передав любов Отця, в якій сам завжди перебуває. Тому Він просить Отця, як той, хто нічого не має без Отця. Єдність Отця і Сина виразно видно в наступних словах: Я не залишу вас сиротами. Так сказав Божий Син, але тут ми одразу розпізнаємо голос і слова самого Отця, який промовляє через свого Сина: Того дня ви пізнаєте, що Я в Моєму Отці.

В той день Ісус мав відійти, тобто померти на хресті, щоб повернути нам Святого Духа. Про це засвідчив апостол Йоан, який стояв під хрестом Ісуса разом з Марією: вимовив Ісус: «Звершилось»; і схиливши голову, віддав духа (Йн 19, 30). Тоді на Тайній вечері, Ісус заповів свою смерть: ще трохи, і світ Мене вже не буде бачити. Ви ж будете бачити Мене, бо Я живу, і ви будете жити. Це означає, що апостоли та багато інших свідків знову побачать воскреслого, живого Господа, і нарешті самі житимуть так, як і Він, тобто життям воскреслого: бо Я живу, і ви будете жити. Святий Дух оживить своїх вірних. Дух Істини здійснить слова Ісуса: Я в Моєму Отці, й ви в Мені, і Я в вас.

Найперше, Ісус запевняє, що після Його відходу до Отця, Святий Дух буде З НАМИ навіки, тобто з тими, хто є спільнотою Христової Церкви. Це постійна присутність Святого Духа в Церкві після вознесіння Ісуса, аж до часу Його повернення. Тому ми не почуваємо себе покинутими сиротами, адже ми прийняли дух усиновлення, яким кличемо: «Авва! Отче!» Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі (Рим 8, 15-16).

Далі Ісус говорить, що Святий Дух буде В НАС. Це особиста присутність Святого Духа в кожній людині. Саме Святий Дух чинить кожного з нас здатним відповісти на несамовитий дар любові Отця у Своєму Синові. Тільки в Святому Духові, Духові Отця і Сина, ми можемо полюбити так, як самі були полюблені, адже Святий Дух об’явить нам Ісуса, щоб і ми могли жити в любові так, як Він живе Отцем.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит грудень-травень
Зібрано Залишилося зібрати
52659грн
36368грн
Потрібно зібрати
89027грн
Залишилося
2дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: