Із Біблії ми дізнаємося, що секс був задумом Бога і Його планом для чоловіка і жінки від самого початку, тобто від моменту їхнього створення. Це Він його придумав, запланував і запроєктував для людей.
Біблія описує різні сфери людського життя, зокрема, кохання чоловіка і жінки та їхнє взаємне еротичне захоплення. Дехто, мабуть, думає, що Адам і Єва жили собі як справжні нудисти в Едемському саду, тільки були тоді, як діти, які можуть разом купатися і не відчувати жодного тілесного потягу, тобто були невинні й абсолютно не усвідомлювали причину статевих відмінностей.
Тільки підступний Змій, намовивши їх з’їсти заборонений плід із дерева пізнання, відкрив їм очі і тоді вони «дізналися, що таке секс». Інакше кажучи, це Змій-спокусник був першим вчителем сексу. Таке мислення має давню традицію. В історії бували часи, коли християни навчали, що секс — це гріх, щось, чого кожна людина має соромитися, а люди, які цим займаються — грішники. Іноді пояснювали, що секс з’явився як необхідне зло, оскільки люди мали якось розмножуватися після гріхопадіння та вигнання з раю.
Такий погляд на ці питання — помилковий і не відповідає біблійному вченню, бо з Біблії ми дізнаємося, що секс був задумом Бога і Його планом для чоловіка і жінки від самого початку, тобто від моменту створення. Це Він його придумав, запланував і запроєктував для людей. Творець створив нас таким чином, щоб ми доповнювали одне одного, тобто, щоб ми пасували одне до одного (перепрошую за таке формулювання) як ключ і замок. Я знаю, що така асоціація може здатися декому надто фривольною, але фактично ми взаємно доповнюємо одне одного, як психічно, так і фізично, а анатомія чоловіка і жінки влаштована так, що дозволяє їм фізичну єдність під час статевого акту.
Будьте плідні і множтеся
Подружні стосунки отримують таке схвалення Бога, що першою заповіддю Бога для людей одразу після створення (тобто ще до падіння), було: «Будьте плідні й множтеся» (Бут 1,28). Коли Бог створив першу людську пару, то поблагословив процес їхнього розмноження, який пов’язаний насамперед із сексом. Можна сказати, що подружній секс був освячений.
На жаль, гріх перших людей і успадкований нами первородний гріх призвів, окрім іншого, до деградації сексуальної сфери (пор. Бут 3,16). Первісний сенс сексу і його краса були спотворені, наприклад, через спокусу ставитися до іншої людини, як до речі. На сексуальний потяг, який ми знаємо сьогодні (як і на всю нашу природу), впливає первородний гріх, і ми мусимо контролювати цей потяг за допомогою меж, встановлених Богом, який (про це треба завжди пам’ятати) схвалює сексуальний акт виключно між чоловіком і жінкою, поєднаними між собою подружнім зв’язком. А всілякі відхилення зустрічають осуд Бога і є спотворенням Божого плану.
Навіщо Бог створив оргазм
Виконання першої Божої заповіді мало принести людям (згідно з Божої волею) велику насолоду. Біблія навіть заохочує до частого сексу. В книзі Проповідника, наприклад, читаємо:
«Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!» (Проп 9,9).
А святий Павло радив:
«Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина. Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням» (1Кор 7,3-5).
Є ще виразніше заохочення для подружжів насолоджуватися Божим даром статевості. Наприклад, в книзі Приповідок знаходимо слова:
«Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ, вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її! І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?» (Прип 5, 18-20).
З цього ж фрагменту випливає, що секс має бути для подружжя джерелом насолоди та радості. Бог створив людей сексуально протилежними і задумав, щоб шлюб був для них не лише місцем продовження роду, а й контекстом їхнього еротичного задоволення.
Це Бог зробив так, що ми можемо переживати фізичний екстаз у статевому поєднанні, і це Він створив для нас оргазм. Те, що ми можемо переживати таке палке фізичне задоволення, не випадково. Бог обдарував нас тілами, створеними давати й отримувати насолоду від сексуальної активності. Тому Бог хоче, щоб чоловік і жінка отримували задоволення і насолоду від своїх сексуальних стосунків у подружжі. Тому, коли Бог заповідав Авраамові, що його дружина, Сара, народить йому сина, вона засміялася при думці про насолоду, яку переживатиме з чоловіком.
Пісня пісень — еротика всіх часів
У Старому Завіті є книга, яку називають еротикою всіх часів. Йдеться, звісно, про Пісню пісень — твір, надзвичайно насичений пристрастю, що поетично оспівує любов двох молодих, заручених людей, які готуються до зрілого подружнього кохання у шлюбі.
Наречені в Пісні пісень ведуть між собою постійний діалог, який показує їхнє взаємне бажання, а також дозрівання та сповнення любові. Наречена розповідає про свої почуття словами:
«Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина! На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!» (Пісн 1,2-3).
Обидва переживають свою любов усіма почуттями, усією своєю особистістю. Наречена навіть зізнається, що «хвора з кохання» (Пісн 5,8). Глава IV, яка описує першу шлюбну ніч молодої пари, розпочинається словами молодого, який, захоплений красою тіла своєї дружини, поетично описує її вроду, захоплюється її очима, волоссям, білизною її зубів. Змальовує її груди, порівнюючи їх до двох козенят, що пасуться посеред лілій (Пісн 4,5). Прагне зійти на «миррину гору» і «пагірок ладану» (Пісн 4,6), евфемістично описуючи таким чином лоно своєї коханої. Молодий пишається тим, що його кохана — «замкнений сад», «запечатане джерело», яке належить лиш йому (Пісн 4,12). Молода запрошує свого коханого скуштувати плодів цього «саду» (Пісн 4,16).
Любовна поезія Пісні пісень підтверджує і навіть святкує екстаз, на який дозволяє нам наша сексуальність. Після закінчення любовного акту ми чуємо радісні слова чоловіка:
«Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п’ю вино я своє зо своїм молоком!…» (Пісн 5,1)
У цей момент чути таємничий голос: «Споживайте, співдрузі, пийте досхочу, кохані!» (Пісн 5,1б). Деякі екзегети вважають, що той, хто товаришує молодятам в такий інтимний момент, під час шлюбної ночі, і заохочує їх радіти взаємною любов’ю — сам… Бог, Творець їхніх тіл, проектант подружжя і податель статевості, якою молоді, згідно з Його планом користалися.
Також є думка (зізнаюся, що вона шокує навіть мене), що Біблія може бути прекрасним «посібником» з успішного сексуального життя. Майкл Перл написав про це книжку під назвою «Святий секс» (в оригіналі — «Holy sex»), в якій через аналіз біблійних текстів автор намагається допомогти християнським парам «повернути те, що у них відібрали: їхню обіцяну землю, щоби вони щодня насолоджувалися даром сексуального задоволення».
Сакраментальний вимір подружнього сексу
Пісня пісень, написана як збірка любовних поезій, що оспівують кохання (зокрема його еротичний вимір) між чоловіком і жінкою, століттями вважалася алегоричним описом любові Ягве до Ізраїлю або Христа до Церкви.
Щоправда, прямо цього з тексту не виникає, але в багатьох інших фрагментах Біблії подружжя (яке інтегрально пов’язане з подружнім сексом) є метафорою, яка пояснює стосунки Бога зі своїм народом. Тому ми можемо прийняти, що така еротична поезія, як Пісня пісень, хоча б частково становить алегорію, що описує Божу любов до свого народу.
У Старому Завіті Бог показаний як закоханий, що прагне свого народу (Ос 2,4-5; Іс 54, 5-6; Єр 2,20; Єз 16,8), а в Новому Завіті Церква представлена як наречена Христа (Еф 5,25; 2Кор 11,2; Одкр 21,2; 22,17 та ін.). Подружжя служить головною метафорою для розуміння Божої любові до нас і поєднання з нами через Христа.
Як писав К.С. Льюїс, «Тілесний аспект подружжя — це за Божим вибором містичний образ поєднання Бога з людиною». Папа Франциск в напоумленні «Amoris Laetitia» також стверджує, що «плідність людської пари — це живий, ефективний образ, видимий знак творчого акту (АL 10) та «символ інтимної дійсності Бога» (АL 11).
Інтерпретуючи слова зі Святого Письма: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом». (Бут 2,24), Папа звертає увагу на те, що дієслово «пристане», що в єврейському оригіналі означає повну співзвучність, фізичну і внутрішню єдність), уживається в Біблії для опису… єднання з Богом: «До Тебе прагне моя душа», — співає псалмоспівець (Пс 63, 9).
фінансово.
Щиро дякуємо!
