Коментарі до закликів Літанії до Пресвятого Серця Ісуса
У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.
Серце Ісуса, безмежної величі
Нам не доведеться йти до королівського двору, щоби зрозуміти, що таке величність. Схід сонця, панорама високих гір чи сила моря — перед такими речами людина почувається маленькою. Навіть звичайні дерева в лісі — величні, з їхнім мільйонним листям, гілками, що звисають високо над людськими головами. На нічному небі світяться зірки. Кожен, хто будь-коли літав літаком, безперечно пам’ятає перший момент погляду «з пташиного польоту», коли можна побачити просторість землі та малість людей. Бо щось величним для нас є те, що більше за нас; але не тільки це. Бо величність походить не тільки від величі, а й від краси.
Краса природи, навіть квіти в домашніх садах або хмари, що піднімаються над нашим містом, доступні кожному; це вчить нас ще однієї величі, невидимої. Бо все творіння проголошує славу Божу! «Благословен Творець навіки». Сліпоту до Божої величності, промені якої пронизують нас красою та пишністю світу, святий. Павло в Посланні до римлян навіть називає дурістю. Люди, які через красу світу не пізнали Бога, — глухі до труб Божої слави, якими лунає кожен схід сонця. Вони не розуміють, про Кого співає все творіння.
Цікаво, що Бог, щоб відновити наш зір, обрав шлях, на перший погляд, не дуже величний. Адже Господь Ісус не був велетнем: Він не захитав основи землі, не викликав страшних штормів; Він не літав, Його не носили ангели. Він говорив із нами як звичайна людина, і Його чудеса —дуже смиренні. Справжня велич завжди покірна: лише великі люди можуть бути покірними. Святий Ігнатій описує у своїх Духовних вправах, як Бог і диявол призивають людей під два знамена. Сатана описаний на троні диму і вогню, на високому місці. Ісус Христос, наш добрий Господь і Спаситель, — на рівнині між своїми людьми, простий, смиренний, але й прекрасний. Людина має вибрати одне зі знамен. Зло представляє себе людині як сильне і вражаюче, але його сила насправді схожа на дим, і його поява викликає огиду. У Книзі Одкровення написано, що Господь Ісус ударом своїх вуст знищить демонські діла — тільки й усього знадобиться, щоб розвіяти ілюзії, ніби диявол править на землі. Не вийде прикидатися величністю: тільки той може бути величним, хто цю величність має, хто справжній і прекрасний. Це Господь Ісус.
У Пресвятому Таїнстві Його Божественна Величність прихована, щоб ми могли поволі пізнавати, що любов — найкрасивіша, а смирення — найбільш захопливе. Ми мусимо цього навчитися самі й подавати приклад своїм близьким, подружжю та дітям. Господь Ісус хоче, щоб ми бачили Його величність в усій природі, в кожній добрій справі, здійсненій для Нього, нарешті — в Пресвятому Таїнстві, де прихована Його нескінченна Величність. Господи Ісусе, дозволь мені завжди любити те, що чудове і прекрасне!
Або:
Наш Спаситель є нескінченно величний, бо Він — Божий Син. «Навіть якби Мудрість усіх людей та ангелів об’єдналася, — каже св.Гертруда, — не вдалось би їй сформулювати єдине слово, що могло би передати значення безконечної величі Ісуса».
Велич це свого роду досконалість, авторитет, який підсвідомо підказує пошану щодо себе. Цю гідність надають володарям, царям і римським папам. Вона також належить Христу, який, бувши Богом, є також найвищим монархом, що будь-коли являвся світові.
Ісус повний величі, як у своєму житті, так і в смерті. Був повний величі, коли зробив перше чудо в Кані Галілейській, і всіх увів у мовчазний захват.
Коли вигнав торгівців із храму, й ніхто не спромігся спротивитись Йому. Коли наказував демонам, щоб негайно залишили своїх жертв, і натовп тривожно повторював: «Що це за слово, яке з владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?» (пор. Лк 4,36).
Ісус був зодягнений у велич, коли на горі проголошував свої Блаженства для всіх поколінь та всіх віків; також і тоді, коли промовляв страшні слова: «Горе вам», скеровані до лицемірних фарисеїв.