Серце Ісуса, в якому перебуває вся повнота божественності

У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.

Серце Ісуса, в якому перебуває вся повнота божественності

Йн 1, 14: «І Слово стало тілом і оселилося між нами, і ми споглядали славу Його, – славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини». Кол 2, 9-10: «Адже в Ньому тілесно перебуває вся повнота божественності. І ви в Ньому маєте повноту. Він — Голова всякого начальства та влади» (пор. Еф 1, 10; Еф 3, 17-19).

У Біблії багато слів, які вказують на те, що Ісус Христос — Бог. Підтвердження цієї істини знаходимо насамперед у Новому Завіті, де сам Бог розкриває таємницю Трійці та Її спасительний намір. Ця істина розкривається не лише в прямому виразі «Син Божий», що використовується стосовно особи Ісуса, але й у багатьох інших біблійних свідченнях, наприклад, тих, які посилаються на істину про те, що Бог воскресив Його з мертвих або що Він сидить праворуч Отця.

У Посланні до римлян, наприклад, св.Павло, говорячи про конкретні вибори ізраїльтян, також посилається на Ісуса — одного з них, якого він прямо називає Богом: вони — ізраїльтяни, «яким належить синівство і слава, завіти, законодавство, служіння і обітниці (Бога). Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь» (Рим 9, 4-5).

У самих Євангеліях ми також маємо багато слів і подій, які чітко вказують на божественність Ісуса. Пролог Євангелія від Йоана говорить про Єдинородне Слово, яке отримує від Отця повноту благодаті й істини і яке отримує від Нього славу. Святий Йоан не раз цитує слова Ісуса «Я є» — ім’я, зарезервоване для Всевишнього, таким чином робить Христа рівним Богові: «Бо коли не повірите, що Я є, то помрете у ваших гріхах». (…) «Коли піднесете Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я є, і що від себе нічого не роблю, а тільки як навчив Мене Отець, — те й говорю. (Йн 8, 24,28). «Воістину, воістину кажу вам: Перш ніж був Авраам, — Я є!» (Йн 8,58).

Також учинки Ісуса: зцілення, вигнання злих духів, піднесення себе над Законом і Пророками, воскресіння мертвих, прощення гріхів і, нарешті, Його воскресіння — це якнайбільш очевидний доказ того, що в Ньому справді живе вся повнота Божества. Сам Ісус, спровокований розмовою з Филипом, запевняє своїх учнів: «Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені. Якщо ж ні, то через самі діла вірте» (Йн 14,11).

Ці сильні акценти Біблії швидко увійшли до церковної Традиції та Символу віри, знайшовши своє найдавніше відображення у ранньохристиянській літургії, в якій є такі христологічні заклики: «Ісус — Господь»; «Прийди, Господи Ісусе!» Переконання у божественному синівстві Ісуса підтвердили пізніше не лише апостоли своєю мученицькою смертю, але й багато інших учнів Ісуса.

Роздумуючи над цією таємницею нашої віри, ми впевнено дивимось на Єдинородного Божого Сина і покладаємо на Нього всю надію. Він — наш Посередник у Отця, і завдяки Йому ми можемо спокійно очікувати на день, коли нас запросить взяти участь у Його славі.