Серце Ісуса, терпеливе і багате милосердям

У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.

Серце Ісуса, терпеливе і багате милосердям

Терпеливість — прекрасний атрибут Бога. Люди не слухаються Бога, а Він мовчить. Вони проклинають, а Він мовчить. Вони Його забувають так, ніби Його не було, а Він мовчить. Деякі люди навіть ще більше страждають від цього довготерпіння Бога і згіршені, бо створюється враження, ніби гріх — це невелика справа і що ти не мусиш дбати про Божу славу. Терпеливість Бога щодо людей така невичерпна, аж здається, що Бог створив людей лише для того, щоб мати можливість застосувати до них довготерпіння і милосердя.

Яку невимовну терпеливість виявив Ісус у своєму земному житті! За три роки апостоли завдали Йому чимало клопоту. Ісус усе терпів і виправляв їх із батьківською добротою. Навіть коли Юда привітав його підступним поцілунком, Ісус назвав його другом.

Коли натовпи оточували Ісуса цілий день, не залишаючи Йому часу для відпочинку, в Ньому не було видно ні найменшої ознаки нетерпіння. Його надлюдське терпіння під час Муки на Голгофі навернуло язичницького сотника. З Його уст ніколи не вийшли слова обурення чи скарги.

У Старому Завіті ми читали дуже цікаву історію про пророка Йону. Він звинувачував Бога, що Він занадто терплячий та милосердний до грішників. Щоб зупинити Божі наміри, Йона не їде до Ніневії, щоб навернути її мешканців. Він хоче, щоб Бог їх покарав і знищив. Але потім, примушений Богом, він проповідує покаяння перед ніневитянами; вони навертаються, і Бог прощає їх. Тоді, замість радіти, нещасний пророк гнівається і злиться. Своєю чергою, Бог виявляє терпеливість і милосердя до Йони. Лагідними словами Він відкриває йому очі та спонукає змінити своє вороже ставлення до ніневитян.

У Новому Завіті найбільш зворушливою настановою про Божу милість є притча Христа про марнотратного сина. Коментуючи цю притчу, Святіший отець Йоан Павло ІІ в енцикліці «Dives in misericordia» каже, що слово «милосердя» там ніколи не прозвучало, однак воно було надзвичайно глибоко вписане у зміст самої притчі. Зауважте: Христос розповів багато притч. Деякі з них Він дав у кількох словах, аж зрозуміти їх було непросто, й апостоли попросили Його роз’яснити. Він робив це цілеспрямовано, щоби слухачі, повертаючись додому після навчання, все-таки подумали про це та обговорили, — що було звичаєм у євреїв. Однак притча про марнотратного сина та його милосердного батька була розказана до такої міри детально, що всі зрозуміли її одразу й ніхто не повинен просити Його про роз’яснення. Ви бачите, як сильно Спаситель турбувався, щоб усі її добре розуміли!

Ісус милосердився над усіма людськими нещастями — про це свідчать численні зцілення різних хвороб. У більшості випадків, однак, Він переживав за моральну бідність. «Адже Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло» (Лк 19,10). Ісус приймає Магдалину, прощає її гріхи, через що фарисеї дивуються і гіршаться. Він також захищає жінку-перелюбницю, присоромлюючи тих, хто хотів її вбити. Коли самарянка відмовилася дати Йому води, Ісус зігнорував її хамство, наставляв її та просвітлював, представивши себе Месією. Коли св.Петро запитав Його, скільки разів він має пробачати своїм винуватцям, чи аж до семи разів, Ісус відповів: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім» (Мт 18,22), що означає завжди.

Христова милість не була вичерпана під час Його земного паломництва. Прийшовши до свого Царства, Спаситель все ж піклується про тих, хто так сильно потребує Його милосердя.

У ХХ столітті, у 30-х роках, Господь Ісус явився сестрі Фаустині Ковальській (померла 1938р.) зі Згромадження Сестер Божої Матері Милосердя. У частих візитах Він розповідав їй про своє завжди живе і постійне милосердя, бажаючи переконати сучасних людей, що Він і надалі охоче бажає спасіння всіх, навіть найбільших грішників. Рекомендував молитися в їхньому намірі і повторювати молитву: «Ісусе, я уповаю на Тебе».

Закінчимо ці роздуми молитвою сестри Фаустини: «Найсолодше серце мого Господа, повне милосердя і доброти, ми благаємо Тебе за бідних грішників. Не дай померти душам, викупленим такою дорогоцінною Кров’ю. Прийми тих, хто розтратив Твої блага, щоб і вони могли разом з нами прославляти навіки Твоє милосердя».