У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.
Серце Ісуса, джерело життя і святості
Коли ізраїльтяни мандрували пустинею Рефідім, їм забракло води. Вони майже вмирали від спраги й були у розпачі. Тоді Мойсей за Господнім наказом ударив посохом по скелі гори Хорив, і утворилось джерело води, яке заспокоїло спрагу людей. Ця подія — прообраз Пресвятого Серця Господа Ісуса. Роль Мойсеєвого посоха виконав спис Лонгіна, який пробив Серце Спасителя, і зранене Серце стало джерелом живої води, яка очистила світ від гріха.
У розмові з самарянкою Ісус порівнює свої слова з живою водою, яка плине для життя вічного. В останній день свята Наметів Ісус, перебуваючи в Єрусалимському храмі, встав і вигукнув: «Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене, і п’є! Хто вірить у Мене — як каже Писання, ріки води живої з нутра його потечуть» (Йн 7, 37-38). Роздумуючи над цими біблійними фрагментами, розуміємо як влучно ми називаємо Ісуса джерелом життя. Ісус — джерело надприродного життя, тобто джерело Божої благодаті, яка в майбутньому наповнить нас славою блаженства на небесах і яку ми отримали під час Хрещення, укріпили в Таїнстві Конфірмації, тобто Миропомазання, і помножуємо, приймаючи Святе Причастя.
Ісус — джерело нескінченної благодаті, джерело найчистіше та невичерпне, джерело святості, тому Він хоче, щоб ми були святі, бо написано: «Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Mт 5,48). Також апостол Павло, пишучи до солунян, нагадує їм: «Це ж воля Божа — ваше освячення» (lСол 4,3).
Прагнення християнської досконалості — наш обов’язок. Часто нам бракує відваги рішуче ступити на цей шлях. Святість ми бачимо як неприступну гору з гострою терниною і здається, що навіть кроку не зможемо пройти, щоби зійти вище. І якщо так думаємо — помиляємось.
Насправді шлях до святості — це виконування Божої волі з любов’ю в кожну мить нашого життя. Господь не дивиться на важливість діла, яке ми виконуємо, тільки на намір та любов, із якою ми його виконуємо. Навіть незначна дія, що не має в очах світу великого значення, але виконана з любов’ю до Господньої волі, більше нас освятить, аніж інші дії, важливі в своїй суті, але виконані без доброго наміру.
У житті Пресвятої Діви Марії і святого Йосифа, дивлячись людськими очима, не було великих дій. Життя їхнє було тихим і простим, однак захоплювало подивом Небеса, тому що Святе Сімейство, не шукаючи великих дій, освячувалось. виконуючи звичайні обов’язки.
Кожної хвилини нашого життя виконуймо те, чого очікує від нас Господь Бог. Покладімо в Його руки наше минуле, теперішнє та майбутнє. Кожна людина має своє власне покликання і крокує до святості в таких умовах, у які Боже Провидіння її поставило.
Дбаймо про молебень до Пресвятого Серця Ісуса, яке є джерелом життя і святості. Щоденно жертвуймо Йому нашу працю, думки, розмови, також хвилини відпочинку, стараймося підтримувати єдність з Ісусом Христом протягом дня; тоді будемо впевнені в тому, що крокуємо дорогою святості.
фінансово.
Щиро дякуємо!
