У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.
Серце Ісуса, за провини наші сокрушене
Пророк Ісая, натхненний Богом, за вісім сотень років до Христа описав Його Муку з такою точністю, ніби дивився на це власними очима. Тому це пророцтво Ісаї дехто називає «П’ятим Євангелієм». Давайте послухаємо ці слова:
«Не було в ньому ні виду, ні краси, щоб на нього споглядати, — ні вигляду не було у ньому, щоб нам подобатись. Зневажений, останній між людьми, чоловік бóлів і той, хто знає, що таке страждати; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали. Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані» (Іс 53, 2-5).
Ісус зазнав усіх страждань тілом і душею, і жодного болю не уник. Розглянемо спочатку Його тілесні страждання.
Ми ніколи не можемо зрозуміти, як сильно страждав Христос, бо не можемо зрозуміти, наскільки тонкою була Його людська природа. Жоден мученик не постраждав так, як Христос. Ми також не в змозі зрозуміти, що таке гріх, за що Христос мав винагородити Божій справедливості. Гріх походить із двох джерел: гордості й забороненого задоволення. За гріхи гордості Христос винагородив (відплатив за них) приниженням; за тілесні гріхи — фізичними стражданнями.
Ми знаємо, що людська природа Христа була іпостасно (сутністно) з’єднана з божественністю. Здавалося б, що через це Його страждань може бути менше. Проте було навпаки. Коли ми стикаємося зі стражданнями, то хотіли б негайно віддалити їх. Христос, навпаки: хоча був всемогутнім, Він ніколи не використовував свою всемогутність, щоб менше страждати; Він хотів якомога більше страждати, щоб максимально відшкодувати своєму Отцю за наші гріхи. Хто може зрозуміти, якими великими були вимоги Божої справедливості, щоб наш гріх міг бути належним чином виправлений? Хто може порахувати, скільки страждань було потрібно для ідеальної винагороди за людські гріхи? Скільки Ісусові довелося страждати під час бичування, вінчання короною з тернини, на шляху до Голгофи, а особливо — переживаючи агонію на хресті!
Але, безумовно, найжорстокішими були Його душевні страждання, страждання Його душі, біль Його люблячого Серця. Його кривавий піт свідчив про ці страждання, переживання в Гетсиманії. Історія згадує лише декілька випадків такого поту. Це симптом незмірної напруженості духовних страждань. Ісус, безумовно, бачив усі гріхи світу, які взяв на себе. Він також побачив величезну кількість душ, які, незважаючи на Його жертву та Його Страсті, будуть засуджені. Він бачив гріхи, які будуть скоєні під час Його спасенної Муки: ненависть фарисеїв та старших, зрада Юди, відречення Петра. Він також передбачив страждання, які повинні були пережити століттями члени Його Містичного Тіла, мученики всіх часів.
Треба також зазначити, що Ісус страждав без будь-якої розради. Справді, ангел зійшов із неба і стояв біля Нього в Гетсиманії. Але яку ж розраду може дати сотворіння для Бога-Людини, навіть якби воно було ангелом? Ангел міг тільки Його адорувати і мовчати.
Ісус страждав із любові до нас. Наші гріхи були причиною Його Страстей. Деякі святі, бажаючи наслідувати стражденного Христа, жили життям суворим і повним зречень. Проте ми часто уникаємо страждань — обираємо, що простіше у житті. А ми повинні приймати недуги, з якими ми стикаємося на своєму шляху, без бунту. Намагаймося свідомо вибирати якесь умертвіння, щоб віддати честь Страстям нашого Господа Ісуса!
фінансово.
Щиро дякуємо!
