У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.
Серце Ісуса, спасіння тих, хто на Тебе уповає
Який приємний цей заклик для нашого серця! Це відкриває перед нами чудові горизонти вічного щастя. Хто ввірився Христу, той не соромиться навіки і спасеться. Спасіння наших душ — це те, що нас найбільше цікавить. Це єдине необхідне благо, яке нам потрібно. Чи ми досягнемо його? Так — якщо довіримося Спасителю.
Надія — одна з трьох основних чеснот, без яких християнин не може бути спасенним. Надія дуже важлива для нас, бідних грішників, які проходять паломництвом свої тяжкі земні дороги. Вона — зоря, яка дає нам мужність і веде нас до далекої небесної Вітчизни. Яким важким було би наше життя, якби ми не мали надії, що колись отримаємо нагороду від Бога в Небі! Якби ми не були впевнені, що могли б заслужити цю нагороду чесним життям і добрими вчинками. Якби ми, ходячи по землі, не могли довірливим поглядом дивитись у небо.
Коли подумаємо про Бога, перше почуття, яке постає, це те, що Бог — це велич, сила, всемогутність. Порівняно з Богом ми дуже малі. Бог — це все, а ми — ніщо. Звідси спонтанно виникає тривога. Однак Бог хоче, щоб ми Його передусім любили, щоб любов переважала страх. Ось чому Він сказав нам покладати надію на Нього.
У Святому Письмі Старого Завіту ми часто стикаємося з прекрасними твердженнями про надію та довіру. «Лише Він [Бог] — моя скеля, моє спасіння, мій притулок: я надалі не похитнуся. […] Лише в Бозі спочивай, моя душе, адже на Нього моя надія» (Пс 62, 3.6), — каже псалмоспівець. У Новому Завіті св.Павло у своєму Посланні до римлян пише: «Надія ж не засоромлює, адже Божа любов розлита в наших серцях через даного нам Святого Духа» (Рим 5,5). А в Посланні до Тимотея він пояснює: «…ми і працюємо й зазнаємо утисків, поклавши надію на живого Бога» (1Тим 4,10). Наша надія ґрунтується на міцному фундаменті, на обітниці Бога, бо Він вірний своєму слову. Бог всесильний і сповнений любові, тому Він хоче і може легко виконати те, що обіцяє.
Кожен з нас може сказати: Ісус — це все моє. Він помер за мене і дав мені все так, ніби я один на світі. Ісус не тільки думав про мене на хресті, але тепер на небі він думає про мене і дбає про моє благо. Хоча є мільярди душ, Пресвяте Серце може охопити всіх. Тому я не атом, загублений в океані цього світу. У мене є Спаситель, який любить мене і особисто мене знає, який супроводжує мене всюди любов’ю і постійно мною опікується.
Що ще більше міг би зробити наш дорогий Спаситель, щоби спонукати нас повірити в Його любов, довіряти Йому? Чи може Його Серце бути нечутливим до голосу нашого серця, що просить допомоги, потрібної до спасіння?
Нехай в нас буде безмежна довіра та непохитна надія в любляче Серце Спасителя. «Я не маю страху, — каже один із шанувальників Божого Серця, — навіть якби я зіткнувся з важкими випробуваннями. Все це знає і передбачає це Серце, яке любить мене більше, ніж найкращі мої батьки. Він знає слабкість моїх плечей. Я впевнений, що Він не обтяжить мене таким важким хрестом, якого я не міг би нести. Він завжди допоможе мені своєю благодаттю подолати всі труднощі».
Дорогий мій Спасителю, я повністю присвячую себе Твоєму Божественному Серцю. Зроби зі мною все, що хочеш.
фінансово.
Щиро дякуємо!
