Італійські єпископи закликають надати пандемії духовного сенсу

Комісія італійського єпископату з питань учення, проповіді й катехези видала документ, який у світлі віри підсумовує події останніх місяців, пов’язані з пандемією.

Документ Комісії виховання пропонує поглянути на пандемію у світлі Пасхальної Містерії, повідомляє Vatican News. Отець Валентіно Булгареллі, директор катехетичного бюро Конференції єпископату Італії, зауважує, що текст не так прагне надавати готові відповіді, як надихнути на чутливе вслуховування у потреби чоловіків та жінок сучасності.

Роздуми починаються зі ставлення запитань на тему глибокого сенсу життя, смерті і страждання, яких він зазнав особисто, переживаючи драматизм трагічних ситуацій:

— Це проба розпочати процес розпізнання, тобто — бути дуже уважними, слухаючи щоденність, щоденність життя людей і ситуацій, усього того, що відбувається. Єпископи вийшли від роздумів на тему Великого Тридення, яке, як знаємо, становить центр літургійного життя, центр нашого досвіду віри, — підкреслює о.Булгареллі. — Ієрархи вказали насамперед трагічність Великої П’ятниці, яка містить у собі всю драму того, що ми переживали і що надалі є нашою участю в нинішні часи, аж до настання Неділі Воскресіння, тобто до надії нового життя у Христі. Ось це — ключ для прочитання цього досвіду, що запропонований усім.

Великоднє прочитання досвіду пандемії не означає простого повернення до ситуації, що була раніше. Хрест і гріб стають видом катехези, з якої до всіх випливає наука на тему потреби переміни, навернення, чутливості до драм, викликаних несправедливістю й насильством, щоби знайти відвагу включити в цей досвід Божі жести: мир, чесність, лагідність і любов у стосунки між людьми.

Текст також говорить про героїчну поставу лікарів, медсестер і медбратів, а також численних християнських спільнот, які перебували в мовчанні, приховано, саме для того, щоб підтримувати тих, хто пережив трагедію, і супроводжувати їх. Далі текст підсумовує: «Цей час показав також і знак надії: він показав нам, що всі ми повинні бути більше спільнотні. Ми воістину на доброму шляху».