Голова емірату Шарджа, одного з семи, що утворюють Об’єднані Арабські Емірати, Султан ІІІ ібн Мухаммад Аль-Касімі вимагає повернення мусульманам великої мечеті в іспанській Кордові, де з ХІІ століття міститься католицький кафедральний собор. З погляду еміра, це був «дар, який не належить тим, що його не заслуговують».
Будівля в Кордові сягає своїми початками середини VI століття, коли там постала візиготська базиліка св.Вікентія. Після окупації арабами земель нинішньої Іспанії та Португалії у VIII столітті під проводом Абдурахмана І мусульмани у 786-788 роках ґрунтовно перебудували християнський храм на мечеть, яка швидко стала візитною карткою арабського панування на цих теренах. Наступні володарі ще сильніше розбудували це місце, а останнє розширення об’єкту відбулося за панування Альманзора, під кінець Х століття.
У першій половині ХІІ століття мечеть знову стала християнським храмом, реконсекрованим 1236 року. Тоді було також остаточно підтверджено право Церкви на це місце. У наступні століття тривала розбудова катедри та добудовування нових приміщень, зокрема Королівської каплиці, великої готичної нави, трансепту і внутрішнього двору. 1882 року об’єкт був оголошений Національним історико-мистецьким пам’ятником, який 1984 року потрапив до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Починаючи з 1990-х років мусульмани, як окремі, так і уряди деяких країн висувають претензії на колишнє ісламське місце культу, прагнучи або повного повернення, або принаймні спільного володіння з християнами. Церква рішучо відкидає ці претезнії, нагадуючи не тільки про багатовікове право на цей архітектурний комплекс старовини, але й на той факт, що мечеть постала на руїнах християнського храму, який мусульмани знищили.
Хоча катедра є християнським храмом уже довгі століття, вона надалі іспанською називається Ла Мескіта — мечеть.