Як і щороку, в серпні урочисто згадуємо завершення земного життя Діви Марії.
Як і щороку, можна почути, що деякі католики в Україні називають цей день Внебовзяттям, а інші — Успінням. Багато хто вважає, що ці слова є синонімами. Мій аналіз цих понять показує, що вони мають різне значення.
Православна Церква вірить, що перед взяттям із душею й тілом до Неба Діва Марія померла. Слово «успіння» описує, власне, момент смерті — яка, однак, не завершилася розкладанням тіла. Відповідно до думки православних теологів, після своєї смерті Марія повернулася до життя, а потім була взята до Неба. Інші додають, що тіло Богородиці було перенесене до гробу біля Оливної гори. Через три дні після Її смерті на це місце прибув апостол Тома, який увійшов до гробу, але не знайшов Її тіла.
У Католицькій Церкві цей момент авторитетно описує апостольська конституція Пія ХІІ «Munificentissimus Deus» (1950). У ній йдеться про внебовзяття Матері Божої з душею і тілом. Проблема смерті Марії в догматичному визначенні залишилася відкритою. Йоан Павло II заявив, що Пій XII вважав недоцільним урочисте оголошення Смерті Марії, щоб усі католики мали прийняти цю істину віри. Це означає, що дискусія між католицькими богословами, між так званими морталістами та імморталістами, триває.
Відповідаючи на заголовне питання, заохочую українських католиків вживати слово «внебовзяття», тому що папа Пій ХІІ не проголосив смерть Марії, отже, ми теж цього не робімо!
о. Міхал Воцял SDB – докторант теології духовності (Університет кард. Стефана Вишинського, Варшава)