У суботу, 15 серпня, львівська митрополича базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії урочисто відзначила храмове свято. Святу Месу очолив єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава.
На початку Меси єпископ заохотив усіх присутніх вдивлятися у небо та молитися про мир Христовий для України, Білорусі та цілого світу:
— Сьогодні, в урочистість Успіння Пресвятої Діви Марії варто вдивлятися в небо, адже кожен з нас сумує за тим небом і так насправді кожний із нас тут на землі усе своє життя шукає неба. Сьогодні Марія, яку було взято до неба, вказує нам шлях, щоб ми, як і вона, йшли цим шляхом, як люди вірні Богові, як ті, що зберігають Його Слово, як Марія, у своєму серці. Сьогодні особливо молимося про істинний мир для України, а також для Білорусі, яка дуже потребує Христового миру.
У проповіді єпископ Едвард зосередився на постаті Єлизавети, яка має бути для нас прикладом довіри до Бога навіть у найважчі часи самотності та ізоляції, яка показує, що для Бога немає нічого неможливого:
— Бог сьогодні зібрав нас тут, біля серця Мами, у цьому особливому дні, коли Він свою Маму забирає до Неба. Це подія, яка не лише дає нам поживу для роздумів, але також наповнює надією, але перш за все – радістю.
Сьогодні ми переживаємо великий час самотності, незважаючи на розвиток медіакомунікацій, незважаючи на те, що можемо всюди зателефонувати і це не коштує багато, проте людина сьогодні найбільше страждає від самотності. І Єлизавета є тою, котра нам показує цю самотність – вона чекає, щоб хтось її відвідав. Той сум і страх Єлизавети, яка усе життя була жінкою, що не мала дитини і вважалася проклятою, сьогодні нам дуже близькі. Нам сумно, ми залякані, переповнені неспокоєм і нам здається, що нас теж наче хтось прокляв. Сьогодні ми це називаємо депресією. Але Єлизавета, котра має у своєму лоні дитя, є знаком, що для Бога немає нічого неможливого. Це знак для нас подивитися на своє життя по-іншому.
Сьогоднішня урочистість це нагода ще раз пригадати собі, що нашою Батьківщиною є Царство Небесне. Це туди ми прямуємо. І лише там усі ми будемо вповні щасливими, блаженними.
Сьогодні також можемо Єлизавету порівняти до нашої Церкви. Це нас сьогодні спихають на бік, це нас сьогодні по-різному обзивають та звинувачують навіть у тому, чого не було. Це ми забуті та ізольовані. Це ми. Проте Єлизавета має у своєму серці життя і коли до неї приходить Марія – життя у ній поворушилося. І це знак від Бога для нас сьогодні, що ми маємо у собі Боже життя. Якщо ми дозволимо, щоби Марія увійшла до наших домівок, наших родин, тоді це життя у нас поворушиться.
Якщо подивимося довкола, на все що зараз відбувається у світі, то побачимо, що єдиним правильним виходом є молитва. Наше перебування перед Богом і цілковита до Нього довіра. Сьогодні, вдивляючись у Марію, Яка була взята до Неба, бачимо шлях приготований для кожного з нас. Якщо живемо Богом, якщо Ним підживляємося – Його Словом, Його Євхаристійним Тілом, якщо наші серця і наші родини, наша щоденність наповнена молитва, то ми йдемо до Неба і бачимо це Небо. І я сьогодні усім нам бажаю відчувати прагнення Неба, відчувати тугу за Небом і зробити усе можливе, щоб це Небо вже сьогодні було у наших серцях, родинах, середовищі та у нашій Батьківщині.
Урочистість завершилася освяченням зілля, яке приносять у цей день до храму, як знак вдячності за врожай та завершення жнив. Також відбулася Євхаристійна процесія, цього року, з огляду на епідеміологічну ситуацію, всередині собору. Віряни під час процесії залишалися на своїх місцях, щоб не створювати скупчень і зберігати безпечну дистанцію.
У Месі взяли участь Генеральний Консул РП у Львові пані Еліза Дзвонкєвіч разом із працівниками консульства, котрі у цей день дякували Богові за 100-ту річницю Чуда над Віслою, коли польське військо стримало більшовицьку навалу на Європу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
