Кращому розумінню глибинного змісту та сенсу свят літургійного Року та їхнього значення для нашого духовно життя сприяє молитовне читання й спів текстів богослужінь, які Церква пропонує на кожне свято.
Роздумами про це з нагоди свята Різдва Пресвятої Богородиці, яке сьогодні відзначають Церкви східного календаря, ділиться Генеральна дорадниця Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії с.Луїза Цюпа, співпрацівниця Vatican News.
Літургійні богослужіння свята Різдва Богородиці запрошують нас відкривати Божий план спасіння щодо Пресвятої Богородиці й усього людства. Це свято не має біблійної основи: воно є переданням життя церковної спільноти, яка плекала особливе шанування та почитання Пресвятої Божої й нашої Матері.
Папа Бенедикт XVI навчає: «Пречиста Діва Марія говорить не про себе. З першої миті життя Вона абсолютно відкрита на Бога. Вона як промениста ікона божественної доброти. Пресвята Богородиця з усією своєю особистістю — це живе послання для нас від Бога. Тому Марія не належить до минулого, Вона — сучасна для всіх нас, для всіх поколінь. Відсутність у канонічних священних текстах згадок про Її народження має богословське значення: адже народження Марії є в місії Воплочення — народження Ісуса».
І Східна Церква в стихирах Вечірні Різдва Пресвятої Богородиці молиться: «Нині неплідна Анна народжує божественну Діву, що з усіх поколінь була наперед вибрана на житло всіх Царя і Творця, Христа Бога — на здійснення Божого задуму, яким ми, земляни, відродилися і з тління обновилися для життя безконечного».
Літургійна молитва Східної Церкви запрошує нас до радості, до вдячності, запрошує величати Пресвяту Богородицю як «великий дар Божий», «початок нашого спасіння», «єдину браму, через яку ввійшов у світ Христос»; Вона «Житло Бога», «Цариця всіх, Божа обитель», Вона є Та, заради Якої «об’єднується земля з небом», «Міст до Творця», «єдина, що на спасіння душ наших вводить єдиного Христа у вселенну»…