Суспільство

Жертва «транс-переходу» виграла суд проти клініки, що спонукала її змінити стать

02 Грудня 2020, 14:51 2338

1 грудня 2020 року у Великій Британії завершився судовий процес проти клініки Tavistock and Portman NHS Trust — медичного центру, що займається «вирішенням проблем ґендерної ідентичності» дітей та підлітків.

Верховний суд постановив, що діти до 16 років не можуть об’єктивно оцінити всі наслідки та ризики гормональної терапії, яка блокує їхнє статеве дозрівання, а тому не можуть давати усвідомлену згоду на медичне втручання, спрямоване на зміну їхньої статі.

Суд відбувся за позовом Кіри Белл — 23-річної дівчини з Кембриджа. У підлітковому віці вона отримала в цій клініці діагноз «ґендерна дисфорія», що призвів до її подальшого «транс-переходу» в чоловічу стать. Іншим позивачем виступила жінка, яка побажала залишитися анонімною, чия 15-річна донька, що страждає на аутизм, зараз очікує на свій «перехід» у клініці. Кіра стверджує, що лікарі не обстежили її належним чином, а просто скерували на «лікування», яке завдало непоправної шкоди як її фізичному, так і психологічному здоров’ю.

Під час судового процесу адвокати Кіри наполягали на тому, що діти не можуть об’єктивно зважити вплив  «транс-переходу» на їхнє подальше життя — зокрема на фертильність, — а тому не можуть давати згоду на такі втручання у свій організм. Колишні співробітники клініки заявили, що підлітки, які хочуть змінити стать, отримують блокатори статевого дозрівання без належної оцінки та психологічної роботи. Це підтверджує і Кіра: вона каже, що ніхто не намагався говорити з нею, переконувати, наводити альтернативні аргументи.

«Варто було заперечувати ті вимоги та претензії, які я висувала до себе, — заявляє вона. — Я думаю, це мало би велике значення, якби все, що я говорила, просто намагалися ставити під сумнів».

Кіра розповідає, що в дитинстві була дівчинкою-шибайголовою, «пацанкою». За її словами, думки про можливу зміну статі розвивалися в неї поступово, мірою того як вона більше дізнавалася про «транс-перехід» з інтернету. Коли в Кіри почався процес статевого дозрівання вона, подібно до багатьох інших підлітків, зіткнулася з психологічними проблемами, пов’язаними з невдоволенням власним тілом, що почало стрімко змінюватися, та пошуком свого місця у суспільстві. Вона відчувала складнощі у спілкуванні з родиною та ровесниками і страждала на депресію. Замість того, щоб надати їй належну психологічну допомогу, лікарі переконали її у тому, що вона — не дівчина, а хлопець, замкнений у «чужому тілі», і всі її психологічні негаразди пов’язані саме з цим. У 16 років її скерували до клініки Tavistock and Portman NHS Trust для лікування ґендерної дисфорії — такі програми включено до державного медичного страхування у низці країн, серед яких і Велика Британія. Серед пацієнтів клініки були навіть діти, яким виповнилося лише 10-11 років.

 

 

Після кількох коротких оглядів Кірі було призначено блокатори статевого дозрівання — гормональні препарати, що сповільнюють природні процеси розвитку статевих ознак. Це робиться для того, щоб дати підліткам можливість визначитися зі своєю «ґендерною ідентичністю». Незважаючи на те, що цей процес вважається зворотним, самі лікарі визнають, що вплив таких препаратів на організм, на мозкову діяльність і психологічний стан людини до кінця не вивчено. «Ці препарати завдали мені серйозної шкоди у більш ніж один спосіб», — говорить Кіра.

Після року вживання блокаторів статевого розвитку Кірі призначили чоловічий гормон тестостерон, що стимулював розвиток чоловічих фізичних ознак — посилений ріст волосся, зміну голосу тощо. Три роки тому їй видалили груди.

«Спочатку я відчувала радість і полегшення; але з роками ентузіазму і навіть простого відчуття щастя ставало дедалі менше, — розповідає Кіра. — Можна було продовжувати заглиблюватися в цю яму, — а можна було вибратися з неї і скинути тягар зі своїх плечей».

Кіра обрала другий варіант. Минулого року вона перестала вживати чоловічі гормони, щоб зупинити процес свого перетворення. Вона заявила, що вважає себе жінкою і відчуває велику злість за те, що з нею коїлося протягом багатьох років. «Мені дозволили втілити в життя ідею, яка була в мене на рівні підліткової фантазії, — каже Кіра Белл. — Це вплинуло на мене у подальшій перспективі, вже як на дорослу».

Перемога Кіри має гіркий присмак — адже жоден виграний суд не здатен повернути їй здорове жіноче тіло та скасувати всю завдану їй шкоду. Попереду в неї — тривале та болісне лікування, залежність від гормонів та ймовірне безпліддя. Втім, сам по собі цей прецедент дуже важливий для подальшої боротьби з трансґендерною ідеологією, яка останніми роками набула небезпечних та агресивних форм. У світі є вже ціла спільнота жертв «транс-переходів», яким зламало життя рішення, прийняте в надто юному віці; але на тлі панівної у мейнстрімних медіа ідеології про них фактично не чути. Можливо, приклад Кіри Белл стане першою ластівкою, що допоможе цим людям підняти і свої голоси. «Це рішення не є політичним, воно стосується захисту вразливих дітей, — заявила Кіра. — Я рада бачити, що здоровий глузд узяв гору».

Пол Конрате, адвокат обох позивачок, назвав судове рішення історичним. Він заявив, що у діяльність клініки Tavistock and Portman NHS Trust було вбудовано «культуру нереальності», що «могло призвести до того, що сотні дітей отримували експериментальне лікування без їх належної інформованої згоди». Представники клініки, своєю чергою, заявили, що розчаровані судовим рішенням, і мають намір подавати апеляцію. Їх миттєво підтримали різноманітні ЛГБТК+ благодійні організації, наполягаючи на тому, що кожен підліток має право приймати самостійне рішення стосовно свого тіла.

Справа Кіри Белл — це лише один випадок у цілій ідеологічній хвилі, спрямованій на ґендерні експерименти над дітьми. Одним із відомих прикладів боротьби за право дитини залишатися собою є резонансна справа восьмирічного хлопчика Джеймса Янґера з Техасу (США). Батько дитини веде судову суперечку зі своєю колишньою дружиною (яка не є біологічною матір’ю хлопця та його брата-близнюка, оскільки подружжя скористалося донорською яйцеклітиною та заплідненням in vitro), яка вважає що Джеймс — насправді дівчинка на ім’я Луна, у чому постійно його переконує. Жінка одягає хлопчика в сукенки, стимулює гратися дівчачими іграшками, називає жіночим іменем, бере на різноманітні ЛГБТ-заходи та постійно нав’язує йому думки про його «справжню» ідентичність. Не маючи на це жодних реальних підстав, окрім нав’язаних матір’ю думок (які хлопчик завчено повторює лише в її присутності, тоді як разом із батьком поводиться як цілком звичайний активний хлопець свого віку), обрана матір’ю відповідно до своїх викривлених поглядів лікарка поставила йому діагноз «ґендерна дисфорія», що в майбутньому може означати для нього те ж саме, що і для Кіри Белл: скалічене тіло і душу. Згідно з рішенням останнього суду, що відбувся у серпні 2020 року, мати Джеймса зможе записати його до школи як «Луну» і піддавати подальшим медичним процедурам, необхідним для «транс-переходу».

Переклад CREDO за: BBC , Life Site

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: