Господь Бог прагне від нас тільки одного подарунка, і він зовсім не практичний: його неможливо купити, запакувати, вручити і… з полегшенням вважати відбутим.
В інтернеті густо від мемів, пов’язаних із практичністю подарунків, що їх принесли троє царів (мудреців). Сьогодні видаються трохи абсурдними ті символічні подарунки, і ми б хотіли, аби малий Ісус дістав, скажімо, запас пелюшок, повзунки і кільце для зубів. Однак тут важливі не корисність, а намір, охота і радість дарування.
В іспаномовній традиції саме на Трьох Царів, los Reyes Magos (царів-мудреців), люди обдаровують одне одного подарунками, і це виглядає розумніше, ніж на Різдво. Однак я маю враження, що сама інституція дарування кульгає в нашому світі. Батьки конкурують у щоразу доросліших подарунках для дітей, дорослі теж почуваються зобов’язаними подарувати одне одному щось «відповідне». Внаслідок цього всі вимучені дорогим і важким обов’язком, а де ж радість? Бог же «любить того, хто дає радо» (2 Кор 9, 7).
Зовсім інакше ми робимо подарунки без нагоди, коли когось любимо. Радість нам приносить пошук того, що іншій людині принесе радість, ми з нетерпінням чекаємо на момент розпакування подарованого. Або ж виготовляємо щось власноруч, з усіх сил стараючись і прекрасно знаючи, що не сам результат наших зусиль буде найважливішим, а той час і старання, що ми у нього вклали. Тоді великим подарунком може стати дрібний жест, несподівана зустріч, коротке повідомлення на добраніч.
Так само справа є з нашими подарунками для Господа Бога. Він не хоче, щоб ми йшли на молитву, приступали до таїнств і відправляли якісь ритуали, аби щось відзначити у списку виконаних справ, ну бо Він цього від нас чекає. То не Йому все це потрібне, а нам. То не Він страшно на нас образиться і надується, якщо цього не зробимо, — то ми будемо слабкіші, якщо цього не зробимо.
Господь Бог чекає від нас тільки одного подарунка, і цей подарунок геть непрактичний — його не вийде купити, запакувати, вручити і нарешті позбутися клопотів до наступного року (місяця, неділі). Він прагне від нас тільки любові, а любов не купує подарунків — вона просто дарує себе.
с. Ева Бартосєвіч RSCJ, DEON