Суспільство

Мова обслуговування споживачів в Україні — українська

16 Січня 2021, 18:53 628

Від 16 січня 2021 року набули чинності окремі норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Від сьогодні всі надавачі послуг зобовязані обслуговувати та надавати інформацію в Україні українською мовою.

Чинності набуває стаття 30 Закону про мову. Вона говорить, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Відтак інформація про товари та послуги на території України надається українською.

Що змінюється?

Про це пише Радіо Свобода:

  • Від 16 січня цього року підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською.
  • Усі виробники, а також виконавці та продавці зобов’язуються надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою.
  • Українською має подаватися інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.
  • Крім того, тепер суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, будуть зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмету електронного договору, державною мовою.
  • Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. В такому разі обсяг інформації українською не може бути меншим за встановлений законом про захист прав споживачів обов’язковий обсяг.
  • Також може здійснюватися обслуговування клієнта не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.
  • В інформації про товари, роботи чи послуги, наданій державною мовою, закон допускає використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.

Як каратимуть порушників?

Мовних «комісарів» чи якихось особливих уповноважених за дотриманням мовного законодавства не буде. Але Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону.

Для початку власники чи керівники закладів, що працюють у сфері обслуговування, мали б провести для своїх співробітників роз’яснювальну роботу щодо норм 30-ї статті Закону про мову.

Якщо ж споживач все ж потрапить у ситуацію, коли будуть порушені його права на отримання інформації та послуг українською мовою, то насамперед він має зафіксувати порушення у книзі скарг і звернутися до менеджера або вищої керівної посадової особи установи з проханням виправити ситуацію.

Також кожен громадянин може скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови, надіслати її письмово або електронною поштою.

 

Тексти подають 16 відповідей про 16 січня:

1.Чому сфера послуг має перейти на українську саме з 16 січня?

Це регулює закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (більше відомий як «закон про мову»).

Він набув чинності 16 липня 2019 року. Але окремі норми вирішено ввести в дію пізніше – через кілька місяців або років, щоб дати державі, громадянам та бізнесу час на підготовку. Стаття 30, яка визначає, що «мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова», починає діяти через 18 місяців після набуття чинності законом про мову, тобто 16 січня 2021 року.

2.То що, всіх тепер змусять розмовляти українською?

Ні. Закон регулює саме мову надання послуг, а не те, хто якою мовою розмовляє. На мову приватного спілкування закон узагалі не поширюється. Українською мають надаватися послуги споживачам, зокрема під час усного спілкування. Що ж до мови роботи, це залежить від того, де Ви працюєте. Стаття 12 закону про мову визначає, що «мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова». Мова робочого спілкування в приватному секторі законом не регулюється, за винятком того, що ніхто не має права забороняти працівнику спілкуватися на роботі українською і змушувати переходити на іншу мову (це визначає стаття 21 закону).

3.Чи залежать вимоги до мови обслуговування від форми власності?

Ні, не залежать. Згідно з Конституцією України, всі форми власності в Україні є рівними, тому закон визначає, що «підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи- підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів …здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги)…державною мовою».

4. На які послуги поширюється дія закону?

На будь-які послуги, які надаються в Україні. В магазині чи кав’ярні, на курсах водіїв чи в дитячому гуртку, в ремонтній майстерні чи службі доставки – всюди послуги мають надаватися українською.

5. То що, тепер я не зможу отримати послугу російською? А мого друга-іноземця не мають права обслужити англійською?

Один із найпоширеніших міфів російської пропаганди – буцімто закон забороняє надавати послуги іншими мовами. Звісно, це неправда. Закон лише гарантує кожному обслуговування українською за замовчуванням. Це означає, що Вас мають автоматично обслуговувати українською, надавати українською інформацію про товари чи послуги (меню, прейскурант, користувацькі інструкції тощо). Однак якщо клієнт хоче, щоб його обслуговували іншою мовою – немає жодних проблем. У законі чітко сказано: «На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін». Закон також передбачає, що «інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами».

6. А послуги в інтернеті теж тепер мають надаватися українською?

Так. Закон стосується надання послуг «у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги». Власне, насамперед для інтернет-магазинів і передбачався такий довгий 18-місячний перехідний період, який вони мали використати для «українізації» своїх сайтів. Також закон передбачає, що «суб’єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити надання всієї інформації, визначеної Законом України “Про електронну комерцію”, в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою».

7. Чи правда, що порушників закону одразу штрафуватимуть?

Ні, неправда. Якщо споживач поскаржиться на порушення права на обслуговування українською мовою і факт порушення буде доведено, на перший раз заклад, що порушив закон, отримає лише попередження і припис про усунення порушення впродовж 30 днів. А от за повторне порушення протягом року вже буде накладено штраф на суму від 5100 до 6800 гривень.

8. Кого штрафуватимуть: заклад чи працівника?

Як попередження, так і штраф за повторне порушення стосується суб’єкта надання послуг – закладу або ФОПу. Якщо працівник порушить закон всупереч настановам роботодавця, звичайно, заклад може вирішити стягнути з такого працівника завдані штрафом збитки. Але це вже внутрішня справа самого закладу, що регулюється цивільним і трудовим законодавством, а не законом про мову.

9. Куди звертатися й що робити, якщо мене не обслуговують українською?

Для захисту права на отримання інформації та послуг українською мовою створено спеціальну інституцію – Уповноваженого з захисту державної мови. На його офіційному сайті розміщено пам’ятку про те, що робити, якщо Ваші права порушені.

Крок 1: попросити про обслуговування українською.

Крок 2: (якщо проблему не вирішено) – звернутися до керівництва або на гарячу лінію закладу / мережі.

Крок 3: (якщо проблему так і не вирішено) – задокументувати порушення і надіслати письмову чи електронну скаргу Уповноваженому.

Усі контакти і поради щодо оформлення скарги викладені тут

10. А що робити, якщо закон про мову порушується не у сфері послуг, а наприклад, в освіті чи в органах влади?

Стаття 54 Закону про мову дає кожному громадянину право оскаржити до Уповноваженого порушення закону в різних сферах суспільного життя. Загалом алгоритм дій має бути приблизно таким самим, як і у випадку порушень у сфері послуг.

11. За порушення в інших сферах також передбачена відповідальність?

Так. Але штрафи з порушників будуть стягуватися, починаючи з 16 липня 2022 року. Їхній розмір становитиме від 1700 до 11 900 гривень залежно від сфери і виду порушення, й стосуватимуться вони вже переважно фізичних осіб – порушників. Проте й до липня 2022 року порушення закону не будуть безкарними. Державні службовці, учителі чи директори шкіл можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності й навіть звільнені з роботи за порушення закону про мову.

12. Я працюю у сфері послуг, але погано володію українською. Якщо я робитиму помилки, мене можуть оштрафувати?

Ні. Контролюватиметься сам факт застосування української мови, а не її бездоганність. Очевидно, що помилки при мовленні є звичною річчю, особливо коли людина переходить на не рідну для себе мову. Цього не варто соромитися. Звісно, що правильніше Ви спілкуєтеся українською, то краще, але про жодні штрафи чи інші санкції за помилки не йдеться.

13. А чи не краще замість того, щоб карати порушників, навпаки, заохочувати тих, хто виконує закон, наприклад, знижувати їм податки?

Ні, не краще. Податкові чи інші пільги за виконання закону – абсурд. Такого немає і не може бути в жодній державі світу. Проте споживачі можуть самі заохочувати тих надавачів послуг, які чітко дотримуються закону – віддавати їм перевагу перед конкурентами, радити знайомим, частіше купувати їхні товари чи залишати більше чайових.

14. Але все ж таки може спочатку треба навчити людей українській мові, а потім вимагати надавати нею послуги?

Саме цим і займаються заклади освіти. В Україні давно більшість таких закладів навчають українською, а з 2017 року вона є мовою освітнього процесу по всій країні. І навіть у закладах з іншою мовою навчання українська вивчалася як предмет. Але оскільки чимало наших співвітчизників не вчили українську мову у школі (наприклад, переїхали з інших частин колишнього СРСР) або вчили погано чи забули через русифікацію, закон передбачає обов’язок уряду організувати безкоштовні курси української мови для дорослих. Такі курси мали діяти вже з 2020 року, однак цього досі не зроблено. Тому поки що безкоштовні курси українською організовують волонтери. В умовах карантину українську мову можна вивчати онлайн на платформі є-мова https://emova.language-ua.online/

15. Як можна допомогти контролювати виконання закону і сприяти утвердженню української мови?

Громадські організації та активісти, згуртовані у спільну «Мова об’єднує» займаються популяризацією та сприяють втіленню в життя закону про мову.

Наприклад, рух «Простір свободи» проводить докладний моніторинг становища української мови в усіх областях України у різних суспільних сферах. Ви можете в зручний для себе спосіб долучитися до цієї справи.

16. Тепер закон про мову діятиме вже на повну силу?

Різні норми закону набуватимуть чинності ще впродовж кількох років. На сьогодні українська мова має застосовуватися в діяльності органів влади і самоврядування, державних і комунальних підприємств та організацій, в освіті, науці, охороні здоров’я, в рекламі, на транспорті, відтепер – у всій сфері послуг. Але це ще не все.

З 16 липня 2021 року культурно-мистецькі заходи мають проводитися переважно українською мовою. Інформація в музеях і на виставках має подаватися українською, але може дублюватися іншими мовами. З цього ж дня не менш ніж половину асортименту книгарень мають становити видання українською мовою.

При влаштуванні на посади, робота на яких вимагає знання мови, потрібно буде надати документ, що підтверджує необхідний рівень володіння мовою. Для зайняття посад в уряді, на держслужбі, в керівництві закладів освіти чи поліції потрібно буде скласти спеціальний іспит і отримати сертифікат про відповідний рівень володіння мовою.

Із 16 січня 2022 року на українську мову перейде всеукраїнська преса.

Із 16 липня 2022-го офіційні сайти органів влади, установ, медіа тощо повинні мати україномовну версію, яка для користувачів в Україні має завантажуватися за замовчуванням, а комп’ютерні програми, встановлені на товарах, що реалізуються в Україні, повинні мати україномовний інтерфейс.

А з 16 липня 2024 року вимоги щодо української версії поширюються на регіональну й місцеву пресу, а мінімальна частка української мови в ефірі загальнонаціональних телеканалів на радіостанцій має зрости з нинішніх 75% до 90%, місцевих та регіональних – з 60% до 80%.

 

Кредит листопад-грудень 2020
Зібрано Залишилося зібрати
64135грн
66787грн
Потрібно зібрати
130922грн
Залишилося
3дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: