Camino Podolico: Подільський шлях святого Якова

Серед багатьох паломницьких маршрутів, якими щороку проходять християни усього світу, особливе місце посідає Шлях святого Якова (іспанською Camino de Santiago) — дорога до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела.

Вінниця — Бар — Кам’янець-Подільський: таким буде маршрут Подільського шляху святого Якова. Приблизна довжина шляху становить 360 кілометрів, пройти його можна буде за 12-14 днів. 

Кожен паломник, який подолає маршрут пішки чи на велосипеді, отримає невід’ємні атрибути мандрівок шляхом святого Якова – паспорт та сертифікат.

Згодом Каміно Подоліко можуть продовжити далі на захід. 

Шлях святого Якова: історія і сучасність

Реліквії св. Якова, який загинув мученицькою смертю у 44 році, перевезли до Іспанії, де він колись проповідував Добру Новину. Наприкінці ІХ століття реліквії святого перебували у невеликому храмі, збудованому за наказом короля Альфонса ІІІ. Згодом там утворилось місто, яке дістало назву Компостела (лат. Campus Stellae, «Місце, позначене зіркою»). Відтоді це місце стало найбільшою святинею Іспанії та однією з найбільших католицьких святинь  у світі. 

Першим паломником до цього святого місця, чиє ім’я зберегла історія, був єпископ Годескальк. Прощу з Франції до Компостели він здійснив узимку 950-951 року. В XII столітті, коли папа Калікст II дарував прочанам до Компостели право на отримання індульгенції, кількість охочих прийти до іспанського святилища неймовірна зросла. 1160 року, щоб захистити їх від нерідкісних тоді розбійницьких нападів, кастильська корона заснувала військово-лицарський Орден Святого Якова. З часом цілий ряд чинників — епідемії, війни, скорочення населення Європи, політичні події часів Реформації та після неї тощо — призвів до різкого падіння популярності прощі. Однак у ХІХ столітті науковці й мистецтвознавці«повторно відкрили» Шлях святого Якова: у невеличких, нікому не відомих провінційних містечках, здалека від столичних міст і великих культурних центрів, вони виявили доти невідомі широкому загалу пам’ятки середньовічного мистецтва й архітектури. А наприкінці минулого — на початку нинішнього століть почала стрімко зростати популярність паломництва. Якщо у 1970-роках кількість прочан, які проходять Шляхом святого Якова за рік, можна було показати двозначними цифрами, то в останнє десятиліття вона перевищила чверть мільйона.

Серед відомих людей, які в різні часи здійснили святу подорож до Сантьяго-де-Компостела, можна назвати англійського короля Едуарда І, короля Єрусалима Йоана де Брієна, святого Франциска Ассізького та багатьох інших. Папа Йоан Павло ІІ побував там двічі: у 1989 році у зв’язку з проведенням Всесвітнього дня молоді. 2010 року санкутарій відвідав папа Бенедикт ХІV.

Шлях святого Якова внесено до списку пам’яток Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Серед сотень тисяч паломників, що в різні роки йшли до гробниці Апостола, були й українці.

За більш ніж тисячолітню історію цього паломницького шляху його протяжність неймовірно зросла, і нині, глянувши на мапу, можна побачити, що мережа доріг, якими йдуть паломники (а також населених пунктів, через які  вони проходять) покриває значну частину Західної Європи.

Подільський Шлях святого Якова: проєкти та ідеї

Приблизно півтора роки тому з’явилась ініціатива долучити Поділля до Шляху святого Якова. Маршрут протяжністю 360 кілометрів, що розпочинатиметься від римо-католицького храму Божої Матері Ангельської у Вінниці, пролягатиме через Бар до Кам’янця-Подільського.

«Протягом століть існування паломницького Шляху святого Якова в Європі постала федерація, що об’єднує муніципалітети міст і населених пунктів, через які цей шлях пролягає. Позаминулого року Вінниця отримала пропозицію до неї долучитися. В той час у цій федерації головувало литовське місто-побратим Вінниці Паневежис. Його представники,  які прибули на святкування Дня міста, і висловили цю пропозицію. У Вінниці цю ідею сприйняли, проєкт створення маршруту включено у стратегічну програму розвитку туризму», — розповів CREDO бр.Костянтин Морозов OFMCap, який служив настоятелем у Вінниці.

«Приблизно через місяць після зустрічі нашого міського голови пана Сергія Моргунова з мером Паневежиса паном Ритисом Миколасом Рачкаускасом, — сказав у своєму коментарі для CREDO директор департаменту маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради пан Олександр Вешелені, — ми з колегою, директором Центру історії Вінниці Олександром Федоришеним, побували в Литві. Відвідали Паневежис, столицю Литви Вільнюс, також Каунас. Там на місці змогли побачити і ті переваги, які може дати реалізація цієї ідеї, і труднощі, які можуть виникнути на шляху її реалізації. А коли повернулись — почали розробляти тестовий маршрут. Із різних варіантів — на південь, на північ — вибрали дорогу через Бар до Кам’янця-Подільського. По-перше, тому, що цю ідею підтримала міська громада Бара; по-друге — тому, що, сподіваємось, маршрут проляже далі на захід, до словацького кордону, де з’єднається з європейською мережею Шляху святого Якова».

Відповідаючи на питання, в чому полягає опрацювання маршруту, Олександр Миколайович пояснив: потрібно створити умови для паломників, щоб вони не були змушені спати просто неба або ставити намети, а мали змогу переночувати в бюджетних готелях або гуртожитках, а й навіть у приватних садибах. Також — харчування. Відстань між пунктами з місцями для нічлігу не повинна перевищувати 20 км.

Також пан Олександр зупинився на культурній складовій: «В окремих місцевостях є цікаві пам’ятки різних історичних епох, починаючи з часів династії Коріатовичів. Тут і старі історичні церкви, і пам’ятки садово-паркової архітектури. Окремо, кожна по собі громада не має достатньо можливостей, щоб їх презентувати. А об’єднавши їх в один туристичний маршрут, ми зможемо показати їх людям».

Рік тому, 17 січня 2020 року, проєкт було представлено на туристичному хакатоні, організованому Департаментом маркетингу й туризму Вінницької міської ради. З десяти представлених проектів подільський «Шлях святого Якова», або, як ще його називають, Camino Podolico, посів п’яте місце.

Стосовно подальших перспектив проекту п. Вешелені сказав: «Перша мета — це пройти тестування маршруту. Далі на порядку денному — створити українську асоціацію Шляху святого Якова: адже це необхідно, щоб подати заявку на участь у міжнародній федерації Camino».

«Чимало країн уже інтегрувалися в мережу Camino, — написав на своїй сторінці у Фейсбуку вінницький міський голова Сергій Моргунов. — Подільський проєкт може стати поштовхом до створення екскурсійних шляхів по всій Україні та об’єднання їх з європейськими маршрутами. Вже навесні розпочнеться інформаційна кампанія Подільського шляху св.Якова.  У нас багата історія і є що показати мандрівникам. Важливо, щоб інтерес туристів до Вінниці та регіону зростав. Адже це не тільки посилення культурних зв’язків, а й розвиток сфери гостинності та пожвавлення інвестицій. Сподіваюся, що робота над проєктом об’єднає експертів, представників влади, бізнесу Вінницької та Хмельницької областей, а в перспективі — і всієї України».

«Проєкт не має суто релігійного характеру. Для когось це буде релігійне паломництво, а когось на цей шлях покличе любов до мандрів, бажання відірватися від сірої буденщини, набути нових вражень. Зацікавлення цим проєктом проявили ті, чия діяльність пов’язана з обслуговуванням туристів, передусім — представники готельно-ресторанного бізнесу. Певний інтерес проявили також і представники культурної сфери — адже проєкт відкриває простір для проведення на шляху паломництва різноманітних культурно-мистецьких заходів. Ми ж, капуцини, також приєднались до ініціативної групи, яка підтримує проєкт. Адже те, що буде зроблено під час його реалізації, однаковою мірою служитиме і тим, для кого це просто туризм, і тим, хто йтиме Подільським шляхом святого Якова з релігійних мотивів», — каже бр. Костянтин Морозов OFMCap.