Папа: християнство без літургії — це християнство без Христа

Нова катехиза Святішого Отця присвячена літургійній молитві, яка робить християнина учасником Христових таїнств.

Святу Месу не можна лише «вислухати», її потрібно «звершувати», і це робить не лише священик, який її очолює, але всі християни, що її переживають. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до глядачів і слухачів, які в середу, 3 лютого 202 р., зібралися на звичну в цей день тижня зустріч із Наступником св.Петра. Загальні аудієнції все ще надалі відбуваються через трансляцію з Апостольського палацу, без фізичної присутності учасників, що обумовлене пандемією, пише Vatican News.

Спокуса закритися у внутрішньому світі

Своє чергове повчання з циклу про молитву Святіший Отець присвятив молитві літургійній. Він розпочав із зауваження про те, що в Церкві не раз поставала спокуса практикувати «внутрішнє християнство», яке не визнає за літургійними обрядами належної їм духовної важливості. Часто такий підхід був претензією на «чистоту релігійності», що не повинна би залежати від зовнішніх церемоній, які навіть вважаються «шкідливими». Об’єктом такої критики ставала «не якась особлива обрядова форма», а сама літургія. І в Церкві трапляються «певні форми духовності, що не зуміли належно інтегрувати літургійний момент». Справді бо, чимало вірних, навіть постійно беручи участь у богослужіннях та недільній Святій Месі, «черпали поживу для своєї віри і свого духовного життя» з інших джерел, із різних форм побожності.

Зустріч через конкретні посередництва

Протягом останніх десятиріч, за словами Папи, в цій сфері багато змінилося. Конституція про літургію Другого Ватиканського Собору «Sacrosanctum Concilium» у повний та органічний спосіб наголосила на важливості Божественної Літургії в житті християн. Вірні «знаходять у ній об’єктивне посередництво, якого вимагає той факт, що Ісус Христос — це не ідея, не почуття, але жива Особа, а Його таїнство — історична подія». Тож християнська молитва відбувається через «конкретні посередництва», якими є Святе Письмо, Таїнства, літургійні обряди.

«У християнському житті тілесна та матеріальна сфера не залишається збоку, бо в Ісусі Христі вона стала дорогою спасіння», — пояснив Наступник святого Петра.

Справжня присутність Христа

Як зауважив далі Святіший Отець, християнська духовність не може не бути вкоріненою у звершення святих таїнств. Як навчає Катехизм Католицької Церкви, «місія Христа і Святого Духа, який у сакраментальній літургії Церкви сповіщає, уприсутнює та передає таїнство спасіння, знаходить продовження в серці, яке молиться». Літургія, отже, це не «лише спонтанна молитва», але щось більше. Вона є основоположним актом «усього християнського досвіду», включаючи молитву.

«Христос уприсутнюється в Святому Дусі через знаки таїнств: із цього випливає для нас, християн, необхідність брати участь у божественних містеріях. Християнство без літургії, наважуся сказати, це християнство без Христа», — сказав Франциск. Навіть у позбавленому багатьох моментів обряді, який християни подекуди звершують у місцях ув’язнення чи підпільно вдома через переслідування, «Христос насправді стає присутнім, даруючи себе своїм вірним».

В основі християнської молитви — літургія

Таким чином, через «свій об’єктивний вимір», літургія вимагає, щоб її звершували ревно, щоби «благодать, яка виливається в обряді, не була загубленою, але досягла життя кожного». «Багато християнських молитов не походять із літургії; але всі молитви, якщо вони християнські, передбачають літургію, тобто таїнственне посередництво Ісуса Христа», — підкреслив Святіший Отець. Щоразу, де звершується якесь Святе Таїнство, там присутній Христос. «Щоразу, коли ми уділяємо хрещення, консекруємо хліб і вино під час Євхаристії, намащуємо святим миром тіло хворого, — Христос присутній! Він присутній так, як ніби сам би зцілював члени хворих чи передавав під час Останньої Вечері свій завіт заради спасіння світу», — сказав Папа.

«Молитва християнина засвоює таїнственну присутність Ісуса. Те, що є для нас зовнішнім, стає частиною нас: літургія виражає це навіть таким природним жестом, як їсти. Святу Месу не можна лише “слухати” (неправильно казати: “Йду вислухати службу”), немов би ми були тільки  глядачами чогось, що вислизає геть, не зачіпаючи нас. Меса завжди є “звершуваною”, і не лише священиком, який очолює її, але всіма християнами, які її переживають», — наголосив Єпископ Рима. «Центр — це Христос! Ми всі, в різноманітті дарів і служінь, включаємося в Його діяння, бо Він, Христос, — Голова дієва Особа літургії».

Усе життя покликане стати культом

Підсумовуючи, Наступник св.Петра зауважив: коли перші християни почали творити свій культ, вони чинили це, «актуалізуючи слова та жести Ісуса за допомогою світла й сили Святого Духа», так, щоби завдяки цій благодаті також і їхнє життя ставало «духовним жертвуванням, принесеним Богові». І цей підхід став справжньою «революцією».

«Життя покликане стати культом Богові; але це не може відбутися без молитви, особливо — літургійної молитви», — сказав Папа. «Ця думка допоможе нам усім, коли ми йдемо в неділю на Месу: я йду молитися у спільноті, я йду молитися з Христом, який Є, присутній. Коли ми йдемо служити, наприклад, хрещення, — Христос присутній як той, Хто хрестить. Хтось би міг сказати: “Але, отче, це тільки ідея, спосіб вираження” — ні, це не є спосіб вираження. Христос присутній у літургії, ти молишся разом із Христом, який стоїть обік тебе».