Церква є Матір’ю для всіх своїх дітей. Таїнства, які є знаками та засобами благодаті та спасіння, охоплюють усі важливі моменти життя християнина. Завдяки їм християнське життя народжується і зростає, оздоровлюється та отримує дар місії.
11 лютого, у спомин Божої Матері Лурдської, ми відзначаємо Всесвітній день хворих. І в багатьох храмах буде уділене Таїнство Єлеопомазання.
Розгляньмо — для кого і для чого це таїнство.
Катехизм Католицької Церкви навчає про єлеопомазання: «Церква вірує і визнає, що серед семи таїнств є одне таїнство, спеціально призначене для зміцнення хворих…»
Це єлеопомазання хворих, у якому Церква доручає Христу тих охрещених, кому загрожує хвороба.
Помазання їх освяченою олією та вимовлення слів, прописаних у літургійних книгах, мають на меті зміцнити хворих та обдарувати їх спасительною присутністю Ісуса — Лікаря людських тіл і душ. (пор. кан.1004 ККП)
У Кодексі канонічного права говориться, що завдяки цьому таїнству Церква довіряє віруючих, які є небезпечно хворими, стражденному і прославленому Христу, щоб Він підтримав їх і врятував. Ці слова містять глибоке богословське послання, яке показує єдність між Христом та Церквою як універсальним знаком та знаряддям єднання з Богом.
Христос, якого ми знаходимо на сторінках Святого Письма, говорить про співчуття до хворих та численні зцілення як у фізичній, так і в духовній сферах, включно з прощенням гріхів (пор. Мк 2, 5-12). Тож Христос прийшов зцілити цілу людину та взяти на себе її слабкості та гріхи.
Хто ж його може прийняти?
—Охрещений вірний, який насправді або лише потенційно, через хворобу чи старість, перебуває в ситуації, небезпечній для життя.
Відповідним моментом для прийняття цього таїнства є хвороба або старість, які можуть призвести до смерті.
Інструкція Конгрегації у справах Таїнств та Культу Божого розширює цей список.
Уділити таїнство єлеопомазання можна також:
1)хворому, який готується до операції, якщо причиною хірургічного втручання є поважна хвороба;
2)особам старшого віку, які серйозно втрачають сили, навіть якщо не страждають на важку хворобу;
3)дітям, під час важкої хвороби та в небезпеці смерті — треба уділити це таїнство, навіть якби було б сумнівно, чи ця дитина вже досягла віку використання розуму, тобто 7 років.
Із загальної науки про таїнства ми знаємо, що основною умовою отримання будь-якого таїнства є включення в Христа і приналежність до спільноти Церкви, що здійснюється через Таїнство Хрещення.
У термінах, які Кодекс канонічного права використовує стосовно отримувача таїнства хворих, ми знаходимо слово «вірний». Це означає охрещеного, з одночасним поясненням, що це має бути людина, яка досягла віку свідомості і якій загрожує смерть через хворобу або похилий вік.
Наслідком єлеопомазання є прощення гріхів. Тому це таїнство повинні приймати ті люди, які були на сповіді та приступають до Святого Причастя.
Не виключно для вмираючих!
Таїнство єлеопомазання хворих охрещена людина може приймати багато разів, якщо після одужання вона знову серйозно хворіє або якщо її здоров’я погіршується під час тієї самої хвороби.
Підтримувальна і спасенна дія Христа у таїнстві помазання хворих також розглядається як підготовка до останнього переходу, тобто — переживається перед лицем смерті.
У минулому побутувало крайнє та одностороннє ставлення до цього таїнства як до так званого останнього помазання — обряду, призначеного лише для вмираючих.
У разі небезпеки для життя обов’язком родини є якнайшвидше поінформувати священника, щоби той зміг уділити це таїнство, ще поки хворий при свідомості.
У жодному разі родині не можна чекати на момент, коли хворому буде насправді погано; близькі повинні подбати про те, щоби хворий прийняв це таїнство заздалегідь.
Отже, чуємо в храмі оголошення про те, що буде можливість отримати єлеопомазання хворих, — варто задуматись про доцільність прийняття цього таїнства і, може, згадати про хворих родичів, сусідів, знайомих та забезпечити їм прийняття цього таїнства.
Київсько-Житомирська дієцезія РКЦ в Україні
фінансово.
Щиро дякуємо!
