«Протягом своєї історії Церква відроджується і прямує вперед завдяки святим та їхньому свідченню, а блаженний Владислав Буковинський став динамічним і глибоким корінням розквіту Церкви в Казахстані, й зокрема в Караганді».
Про це нагадав 12 лютого 2021р. нинішній єпископ Караганди Аделіо Дель’Оро в інтерв’ю ватиканській місійній агенції FIDES. Він додав, що хоч особисто ніколи не зустрічався з «цим мужнім священником, але познайомився з ним завдяки насінню, квітам і плодам, які Бог зродив через нього насамперед тут, у Караганді, у важкі та болісні часи сталінських переслідувань».
На думку 72-річного італійського єпископа, блаженний Владислав «свідчить перед Церквою в Казахстані, що в наш час можна бути святими, тобто повністю реалізувати свою людяність, зокрема, в дуже важких і болісних умовах». «Сьогодні ми приймаємо свідчення його віри в радянських таборах і вчимося від нього, як бути свідками Ісуса в жахливому таборі глобалізації, яка розчавлює людину і яка хоче звести її життя до суто земного добробуту і щастя», — сказав єпископ.
Блаженний Владислав Буковинський (1904-1974) усе своє доросле життя провів в СРСР. Народився 1905 року в Бердичеві, навчався спочатку в російській гімназії в Києві, потім — у польській гімназії в Проскурові (нині Хмельницький). Рукоположений у священники 28 вересня 1931 року. Був тричі ув’язнений за свою пастирську діяльність, перебував у таборах 13 років, 5 місяців і 10 днів. Після смерті Сталіна його вислали на околицю тодішнього Радянського Союзу, в Караганду, де він працював сторожем на будівництві, а вночі проводив таємне апостольство серед місцевих вірних. Він був першим після Другої світової війни священником на цих територіях. Помер в ореолі святості, що 11 вересня 2016р. офіційно підтвердила його беатифікація в Караганді.
«Завдяки присутності та свідченню цієї Божої людини, на кінець 1950 років у Караганді народилася католицька спільнота, яка змушена була перебувати в підпіллі, але попри це була живою і діяльною», — згадує далі єпископ. Він зазначив, що «ця перша, підпільна Церква стала надією, яка підтримувала дух тисяч депортованих, переважно поляків з України та німців». За Божим планом і завдяки Його благодаті, сказав єпископ Дель’Оро, «свідчення багатьох людей, незважаючи на жорстокі переслідування, зробили Караганду в часи радянського режиму центром католицизму».
І сьогодні місцева парафія св.Йосифа — це прояв життєвої сили та віри цих католиків; вона несе в собі спадщину, унікальну в своєму роді не лише в Казахстані, а й на всій величезній території колишнього Радянського Союзу. Тамтешній храм — один із перших офіційно зареєстрованих у часи комуністичного режиму, ще 1977р. «Цього року було закладено фундамент під майбутній католицький храм за активної участі місцевих вірних: у будівництві брали участь усі — від наймолодших до найстарших, навіть каліки та хворі», — згадує єпископ Дель’Оро.
Він звернув увагу на духовну спадщину о.Владислава Буковинського: понад 16 священницьких покликань, серед яких — два єпископи-єзуїти: Йозеф Верт, єпископ Новосибірська, і Ніколаус Мессмер, померлий 2016р. Апостольський адміністратор Киргизстану (2006-2016), а ще 28 жіночих чернечих покликань до семи різних згромаджень і спільнот. «Крім того, після повернення до своїх історичних батьківщин сотні колишніх тамтешніх парафіян влили свіжу кров у життя Церкви в Німеччині, Польщі та інших країнах. Як і в перші століття християнства, саме страждання та пролита кров цих вірних збільшили кількість християн, оживляючи Церкву», — підкреслив пастир Карагандинської дієцезії.
Сьогодні в цьому місті діють чотири католицькі храми, міжнародна духовна семінарія та монастир кармеліток. А ще у червні 2020р. Папа Франциск оголосив храм св.Йосифа Малою базилікою.
До складу Карагандинської дієцезії входять два регіони площею, що в 2,5 рази перевищує площу Італії. 20 місцевих парафій розкидані по великій території: наприклад, найвіддаленіші розташовані одна від одної за 1700 кілометрів. Католицька Церква в Казахстані має чотири дієцезії та 70 парафій. У них працює 91 священник: 61 дієцезіальний і 30 орденських. Католики в цій країні становлять незначну меншість. За даними Міністерства закордонних справ Казахстану, з 17 млн мешканці країни 26% — християни, з них 1% — католики.