Поради

Як говорити з підлітком, що потрапив під вплив ґендерної ідеології?

04 Березня 2021, 13:11 1890 Ольга Герасименко

Хай би як голосно заявляли ґендерні активісти про те, що їхня активна присутність у медіапросторі та в усіх сферах соціально-культурного життя нікого «не перетворить на гомосексуаліста» або не спонукає змінити стать, їхні заяви — це замилювання очей. До того ж, це розходиться з їхнім власним догматом про стать як «соціальний конструкт», а не об’єктивний біологічний факт.

 

 

Для молодших дітей батьки — це найперший авторитет і моральний орієнтир. Натомість підлітки, що розпочинають пошуки власного «місця під сонцем», намагаються максимально сепаруватися від них. Це проявляється, зокрема, у демонстративному відкиданні батьківської системи цінностей та переконань. Живучи в епоху високорозвинених інформаційних технологій, ми не можемо дозволити собі розкіш просто сховати голову в пісок. Не вийде вірити, що нашої сім’ї — віруючої української сім’ї, далекої від західного ліволіберального дискурсу, — не торкнуться сучасні тренди, які стосуються ЛГБТ та ґендеру.

Що ж робити і як поводитись, якщо з безлічі способів підліткового самоствердження ваша дитина обрала саме ґендерну ідеологію і, схоже, всерйоз захопилася цими думками?

 

Не впадайте у відчай

Наскільки простішим було б наше життя, якби існувала якась «чарівна таблетка», здатна вирішити всі наші сімейні негаразди! Але, на жаль, немає універсальної інструкції, яка би гарантовано допомогла переконати підлітка у хибності його переконань. Часом у батьків, стомлених постійними «війнами», виникає спокуса просто махнути рукою і відступитися: мовляв, дитина «перебіситься», — але цього робити не варто. Надмірна свобода — це така ж крайність, як і надмірний тиск. Утративши авторитет в очах дитини, відмовившись від впливу на її життя, ми ризикуємо вже не повернути її навіть тоді, коли бурі пубертатного віку залишаться позаду. До того ж варто розуміти: хай би яким дорослим та самостійним вважав себе підліток, він ще не має ні життєвого досвіду, ні достатніх знань, ані зрілої, сформованої психіки; тому без нашої підтримки може втрапити в серйозну халепу.

 

Не панікуйте

«Де ми помилилися у вихованні? Що ми зробили не так?» — часто в розпачі запитують себе батьки. Неможливо дати єдину відповідь на це запитання, адже кожна сім’я має свої особливості, специфіку виховання. Однак варто розуміти: зовсім не обов’язково в цьому мусить бути ваша особиста провина. Підлітки бунтують, бо вони… підлітки. Звісно, страх — це природна реакція батьків, що бачать, як їхня дитина прямує до чогось небезпечного. Але якщо ми можемо схопити дитину за руку, коли вона біжить на червоне світло, або відтягнути її від каструлі з окропом, — то у випадку з підлітком, який захопився небезпечними думками, це так не працює. Будьте твердими й непохитними у своїх переконаннях, щоб дитина бачила вашу впевненість у власній правоті, бо паніка і страх із вашого боку свідчитиме про зворотне, і тим самим може тільки сильніше захитати ваш авторитет.

 

Не тисніть

Психіку підлітка можна порівняти з туго стиснутою пружиною. Що сильніше її стискати, то більшою буде сила, з якої вона зрештою відскочить. Тому намагайтеся бути терплячими, коли розмовляєте з сином чи донькою на дражливі теми, і не давати волю гніву та роздратуванню. Коли підліток «сотає нерви» батькам, він випробовує їх на стійкість та намацує кордони. Пам’ятайте: ваші негативні емоції стануть для підлітка лише підтвердженням його правоти; тому намагайтеся уникати емоційних вибухів та агресії, хай би як це важко було. Звісно, це аж ніяк не означає зняття з себе відповідальності за те, чим займається ваша дитина, — питання лише в тому, як ви її виражатимете. Не відпускати власну неповнолітню дитину на умовну лекцію про права підлітків на зміну статі — це не лише ваше право, а й ваш моральний та християнський обов’язок. Але якщо вибір стоїть між тим, щоб накричати і замкнути бунтівного підлітка у кімнаті або виважено, категорично і розсудливо пояснити причини своєї заборони, — краще обрати другий варіант.

 

Будьте «в темі»

Не варто недооцінювати інтелектуальних здібностей підлітків. На відміну від молодших дітей, підлітка вже не задовольняють відповіді «бо це неправильно», не кажучи вже про те, що їхня обізнаність і здатність до обробки інформації на багато кроків випереджають нашу. Щоби вести розмову конструктивно, вам доведеться й самим зануритися в цю тему, попри всі ті негативні емоції, які вона у вас викликає. Щоб бути здатними пояснити всю хибність і небезпеку ґендерної ідеології, замало просто розуміти, що це — погано і що це суперечить як Божому закону, так і здоровому глузду.

Поцікавтеся фізичними та психологічними наслідками ґендерних експериментів, щоб бути в змозі надати виважені наукові аргументи, — особливо якщо дитина переживає кризу віри і не хоче слухати жодних аргументів релігійного характеру. Важливо спиратися на серйозні джерела: наукові дані, статистику, висновки авторитетних медиків та психологів, — а не на сайти-лякалки з гучними заголовками. Звісно, це не гарантує, що ви зможете переконати свого підлітка тут і зараз: будь-яких представників світу дорослих вони схильні сприймати вороже і скептично. Але що більше зерен ми посіємо в душах дітей — то більше шансів на те, що ці зерна приживуться, витримають будь-які життєві бурі та морози, і зрештою проростуть.

 

Пригадуйте, думайте, аналізуйте

Спробуйте проаналізувати поведінку вашого підлітка і пошукати причин, які могли призвести до цих негараздів. Не звинувачуйте ні себе, ні дитину, не шукайте винних серед інших людей, а просто намагайтеся побачити ситуацію цілісно та відсторонено. Подумайте, що саме у процесі дозрівання дитини могло привести до зацікавленості цим питанням, або що могло викликати її невдоволеність власною сексуальністю. Може, щось пішло не так у минулому? Можливо, ваша нинішня сімейна ситуація викликає у дитини таку реакцію? Цілком може бути й таке, що захоплення ґендерними питаннями — не більше ніж просто епатаж, до якого схильні підлітки; але якщо причини такого захоплення лежать глибше, було б добре спробувати їх зрозуміти, хоч би для того, щоб виробити план подальших дій.

 

Не соромтеся просити про допомогу

Якщо вам здається, що ви «намацали» проблему, — не поспішайте негайно її вирішувати самотужки, щоби своїми найкращими намірами не погіршити ситуацію. Не соромтеся звертатися по допомогу до інших — не до друзів та знайомих в інтернеті, а до спеціально навчених людей: психологів, дружньо налаштованих до християнських цінностей, або до священників, що мають досвід роботи з дітьми та сім’ями. Почніть із того, щоб проконсультуватися з кимось самостійно, без залучення дитини: у підлітка, який достатньо глибоко піддався сторонньому впливу, така пропозиція не викличе нічого крім роздратування або насмішки.

 

Бережіть довіру

Підлітковий вік — це час, коли стосунки між батьками та дітьми стають особливо вразливими. Прагнучи самостійності, підліток починає споруджувати мур, яким відділяє своє життя від батьківського, і тому ми дедалі менше знаємо про те, чим він живе, про що думає, що його непокоїть. Іноді батьки, навіть самі цього не бажаючи, докладають до цього муру власні цеглини. Спілкування з бунтівним підлітком схоже на прогулянку мінним полем; але це не повинно стояти вам на заваді. Знаходьте час на те, щоб розмовляти з дитиною про те, що її насправді цікавить, а не обмежуватися черговими запитаннями, які оцінки вона сьогодні отримала у школі. Нехай це спілкування буде щирим — адже підлітки дуже тонко відчувають фальш, і тому готові будь-якої миті сховатися у своїй «мушлі» під приводом того, що батьки нібито їх не розуміють і не цікавляться їхніми реальними проблемами. Важливо дати дитині зрозуміти, що вона може вам довіряти у будь-яких питаннях, що ви не зрадите її довіри, що ви готові прийти на допомогу в будь-якій складній ситуації, — і робити це потрібно не за допомогою красивих піднесених слів, а реальними справами, що не розходитимуться зі словами.

 

Моліться

Молитися за дітей — це наш батьківський обов’язок, особливо ж тоді, коли самі вони молитися не хочуть. Тільки Бог може зробити те, що не під силу найкращим батькам. Додайте до ваших повсякденних молитов прохання у намірі визволення вашої дитини з пастки оманливих переконань, а також просіть Бога про моральні сили і про дар терпіння для самих себе. Зверніться до додаткових духовних практик — наприклад, до посту в додаткові дні. Довірте тривоги і страждання свого серця Божій Матері Скорботній, просіть Її бути поруч із вами та опікуватися душею вашої дитини, якій теж доводиться нелегко у цей час. Моліться також до святих дів і мужів, які жили в чистоті, щоб вони допомогли зберегти чистою душу підлітка попри всі спокуси навколишнього світу.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: