«Ще ніколи Папа не відвідував землю Авраама»

Підсумкам Апостольської подорожі до Іраку була присвячена чергова загальна аудієнція. Святіший Отець представив на ній послання братерства, яке піднеслося з землі Авраама.

Після переповнених емоціями зустрічей з Божим людом в Іраку, традиційна по середах загальна аудієнція знову відбулася у форматі відеоконференції, повідомляє Vatican News. Повернувшись передучора з Багдада, 10 березня 2021 року Папа Франциск розповів глядачам, які єдналися з Апостольським палацом у Ватикані за допомогою засобів комунікації, про основні моменти цього візиту.

«Ще ніколи Папа не відвідував землю Авраама; Провидіння забажало, щоби це сталося тепер, як знак надії після років війни і тероризму та під час суворої пандемії», — сказав Франциск. Його серце переповнює вдячність Богові та всім тим, завдяки кому цей візит відбувся: владі, патріархам і єпископам, разом із вірними та священнослужителями Церков, релігійній владі, починаючи від Великого аятоли Аль-Сістані, з яким відбулася «незабутня зустріч».

Паломництво покути і надії

Наступник святого Петра підкреслив, що дуже сильно відчував покутний характер цієї прощі, бо не міг «наблизитися до цього багатостраждального народу, до цієї Церкви-мучениці», не взявши на себе «від імені Католицької Церкви того хреста, якого вони несуть роками».

«Я особливо відчував його, бачивши ще досі відкриті рани руйнувань, а ще більше — зустрічаючись і вислуховуючи свідків, які пережили насильство, переслідування, вигнання… І, водночас, я бачив навколо себе радість від прийняття Христового вісника; я бачив надію на відкриття горизонту миру і братерства, підсумованого в словах Ісуса, що були гаслом візиту: “Ви всі — брати”», — вів далі Папа. Цю ж надію, відзначив Франциск, він зустрів у словах президента, в численних вітаннях і свідченнях, піснях і жестах, у «світлих обличчях молоді та жвавих очах літніх людей».

Братерство — дорога до миру

Святіший Отець наголосив: іракський народ «має право жити в мирі». Його релігійне та культурне коріння — тисячолітнє, адже Месопотамія — колиска цивілізації, а в Багдаді протягом століть зберігалася найбагатша бібліотека світу. І що її знищило?

«Війна, — відповідає Папа. — Війна завжди є чудовиськом, яке зі змінами епох саме змінюється та далі пожирає людство. Однак відповіддю на війну не є інша війна, відповіддю на зброю не є зброя. І маю запитати: а хто продавав зброю терористам? Хто сьогодні продає зброю терористам? Вони чинять різанину в інших частинах світу. Згадаймо Африку… Я б хотів, щоби хтось відповів на це запитання. Відповіддю не є війна, відповіддю є братерство. В цьому полягає виклик для Іраку й не лише для нього: це виклик для багатьох регіонів конфліктів і, в кінцевому підсумку, для всього світу».

У місті батька віри

Тож саме тому під час цього візиту християни й мусульмани разом із представниками інших релігій зібралися в Урі, де чотири тисячі років тому Авраам почув поклик Бога. Авраам є «батьком віри», бо отримавши обітницю, «залишив усе та вирушив у подорож».

«Бог — вірний своїм обітницям, і також сьогодні спрямовує наші кроки миру, спрямовує кроки тих, які ходять по землі з поглядом, зверненим на небо. І коли ми стояли в Урі разом, під тим світлим небом, — мовив Святіший Отець, — тим самим небом, у якому наш праотець Авраам бачив нас, своє потомство, — нам здавалося, що ми знову почули в серцях слова: ви всі — брати».

Послання братерства

За словами Наступника святого Петра, послання братерства злинуло із зустрічі з церковною дійсністю. Зустріч відбулася в сирійсько-католицькій катедрі, де 2010 року вбили 48 людей під час Святої Меси. «Церква в Іраку — це Церква-мучениця, й у цій святині, що зберігає викарбуваним на камені пам’ять про цих мучеників, пролунала радість зустрічі: моє захоплення від перебування серед них змішувалося з радістю від того, що Папа з ними». Послання братерства злинуло також у Мосулі та в Каракоші, біля руїн стародавньої Ніневії.

Окупація ІДІЛ змусила до втечі тисячі мешканців, знищивши «стародавню ідентичність цих міст». Тепер же мусульмани запрошують християн повертатися й разом відбудовують церкви та мечеті. «А ми не переставаймо, прошу вас, молитися за цих наших братів і сестер, які зазнали чимало випробувань, щоб вони знайшли сили розпочати все наново», — сказав Папа. Окрему думку він скерував до іракських мігрантів, які, подібно до Авраама, залишили все, але й, подібно до нього, зберігають віру та надію.

Врешті, послання братерства надійшло з двох Євхаристійних богослужінь, адже «надія Авраама та його потомства» здійснилася в саме в цьому таїнстві, в Ісусі, Божому Синові, якого Отець не пощадив, а дарував на спасіння всіх. Це Він своєю смертю й воскресінням «відкрив нам перехід до обіцяної землі, до нового життя, де сльози втерті, рани загоєні, брати примирені».

Братерство зростає без галасу

«Дорогі браття й сестри, славімо Бога за цей історичний візит і не переставаймо молитися за цю землю та за Близький Схід. В Іраку, незважаючи на гуркіт знищення та зброї, — пальми, які є символом цієї країни та її надії, надалі ростуть і плодоносять. Так є з братерством: як пальмовий плід, воно не здіймає галасу, пальма плодоносить і сприяє зростанню. Нехай же Бог, який є миром, пошле прийдешнє братерства Іраку, Близькому Сходу до всьому світові!» — побажав Папа.