Проповіді

Він випередить вас у Галілеї. Великодня проповідь Папи Франциска

04 Квітня 2021, 17:48 625

Увечері, 3 квітня 2021 р., Папа Франциск відслужив у базиліці св.Петра у Ватикані Святу Месу Пасхального чування, під час якої виголосив проповідь:

 

 

Жінки думали, що знайдуть тіло, яке потрібно намастити пахощами; натомість знайшли порожній гріб. Вони пішли оплакувати померлого; почули, натомість, звіщення життя. Ось чому, як каже Євангеліє, жах, страх і трепет огорнув цих жінок: вони сповнені боязні, страху та здивування. Трепет: у цьому разі йдеться про страх, змішаний з радістю, який вражає їхнє серце, коли бачать величезний камінь, відкочений від гробу, а всередині — юнака в білому одязі. Це зчудування почутими словами: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес». А далі запрошення: «Він випередить вас у Галілеї: там Його побачите». Приймімо також і ми це запрошення, Пасхальне запрошення: ходімо до Галілеї, де Воскреслий Господь випереджує нас. Але що означає «іти до Галілеї»?

 

 

Іти до Галілеї означає, насамперед, наново розпочати. Для учнів це означає повернутися до того місця, де Господь уперше розшукав їх та покликав іти за Ним. Це місце першої зустрічі та першої любові. Від тієї миті, покинувши сіті, вони пішли за Ісусом, слухаючи Його проповідування та ставши свідками чудес, які Він звершував. Однак, хоч перебували завжди з Ним, не зрозуміли Його до кінця, часто хибно розуміли Його слова, а перед лицем хреста втекли, залишивши Його самого. Незважаючи на цю поразку, Воскреслий Господь постає як Той, Хто ще раз випереджує їх у Галілеї; випереджує, тобто знаходиться попереду них. Кличе й знову кличе їх іти за Ним, ніколи не втомлюючись. Воскреслий каже їм: “Наново вирушаймо звідтіля, де ми розпочали. Розпочнімо ще раз. Хочу, щоб ви знову були зі Мною, незважаючи на поразки і понад них”. У тій Галілеї вчимося зчудування безмежною любов’ю Господа, який накреслює нові стежки по дорогах наших поразок. Таким є Господь: Він накреслює нові стежки по дорогах наших поразок. Він — такий, і запрошує нас до Галілеї, щоби зробити саме це.

 

 

Ось яке перше Пасхальне звіщення хочу вам вручити: завжди можливо розпочати наново, бо є нове життя, яке Бог здатен наново започаткувати в нас, по той бік усіх наших падінь. Також і з руїн нашого серця — кожен з нас знає руїни власного серця — Бог може створити шедевр, навіть на зруйнованих уламках нашої людськості Бог готує нову історію. Він завжди попереду нас: на хресті страждання, спустошення та смерті, як і в славі життя, що воскресає, історії, що змінюється, надії, яка відроджується. І в ці темні місяці пандемії чуємо воскреслого Господа, який запрошує нас розпочати наново, ніколи не втрачати надію.

 

 

Іти до Галілеї, по-друге, означає прямувати новими дорогами. Це означає рухатися в протилежному від гробу напрямку. Жінки шукають Ісуса в гробі, тобто йдуть згадувати те, що пережили з Ним, що тепер назавжди втрачене. Вони йдуть, щоб перебирати в пам’яті свій смуток. Це образ віри, яка перетворилася в спогадування гарної події, що вже закінчилася, яку можна лише згадувати. Багато хто, також часто і ми, живе «вірою спогадів», так, ніби Ісус є персонажем із минулого, вже далеким другом молодості, фактом, що стався дуже давно, коли в дитинстві ми ходили на катехизацію. Вірою, що складається зі звичок, речей із минулого, з гарних спогадів дитинства, яке більше мене не стосується, не спонукає до дії. Піти до Галілеї, навпаки, означає навчитися, що віра, щоб бути живою, має знову повернутись на дорогу. Вона має щодня оживляти початок шляху, щодня оживляти зачудування першої зустрічі. А тоді довіритися — без претензії на те, що я вже все знаю, але з покорою тих, хто дозволяє, щоби їх вражали Божі дороги. Ми боїмося Божих несподіванок. Зазвичай ми боязкі, коли Бог застає нас зненацька. Але сьогодні Господь нас запрошує дозволити Йому нас здивувати. Ходімо до Галілеї, шоби відкрити, що Бога не можна розміщати серед спогадів дитинства, що Він — живий і завжди вражає. Воскреснувши, Він ніколи не перестає нас дивувати.

 

 

Ось друге Пасхальне звіщення: віра не є репертуаром із минулого, Ісус це не застарілий персонаж. Він живий, тут і тепер. Він щодня прямує поруч із тобою, в ситуаціях, які переживаєш, у випробуваннях, через які проходиш, у мріях, які носиш у собі. Він відкриває нові дороги там, де тобі здається, що їх немає, спонукає прямувати проти течії стосовно оплакувань і «вже баченого». Навіть тоді, коли тобі здається, що все втрачено, — прошу тебе, відкрийся з трепетом на Його новизну: вона тебе вразить.

 

 

Крім того, йти до Галілеї означає йти до пограниччя. Бо Галілея — найбільш відлегле місце: в цьому змішаному та різнорідному регіоні мешкають найвіддаленіші від обрядової чистоти Єрусалиму. Однак Ісус саме звідтіля розпочав свою місію, скеровуючи звіщення до тих, які з великими труднощами провадять щоденне життя, скеровуючи звіщення до відкинених, слабких, убогих, щоби стати обличчям і присутністю Бога, який невтомно шукає знеохочених та загублених, вирушає аж до меж існування, бо в Його очах ніхто не є останнім, ніхто не є виключеним. Туди Воскреслий каже іти своїм, також і сьогодні Він просить іти до Галілеї, до цієї реальної Галілеї. Це місце щоденного життя; це вулиці, якими щоденно ступаємо; це закутини наших міст, у яких Господь нас випереджує, стає присутнім саме в житті тих, хто проходить обік і поділяє з нами час, дім, працю, труднощі та надії. В Галілеї ми вчимося, що можемо знайти Розіп’ятого в обличчях ближніх, в ентузіазмі тих, що мріють, і в покірливості знеохочених, в усмішках тих, які радіють, і в сльозах тих, що страждають, насамперед, в убогих і відсунутих на узбіччя. Здивуємося, як сильно велич Бога проявляється в незначності, як сильно Його краса сяє у звичайних і вбогих.

 

 

Отож, таким є третє Пасхальне звіщення: Ісус, Воскреслий, любить нас безмежно й навідується до кожної нашої життєвої ситуації. Він заклав свою присутність у серці світу та запрошує також і нас долати бар’єри, перемагати упередження, наближатися до тих, які поруч з нами кожного дня, щоби відкривати благодать щоденності. Розпізнаймо Його присутність у наших Галілеях щодення, у щоденному житті. З Ним життя зміниться. Бо понад усі поразки, зло й насильство, понад кожне страждання та смерть, Воскреслий живе та керує історією.

 

 

Брате, сестро, якщо в цю ніч носиш у серці темну годину, день, який ще не розвиднівся, поховане світло, розбиту мрію, — відкрий серце з трепетом на Великодню звістку: «Не бійся, Він воскрес! Він чекає на тебе в Галілеї». Твої очікування не залишаться нездійсненими, твої сльози будуть обтерті, твої страхи переможе надія. Бо, знай, Господь випереджує тебе завжди, прямує перед тобою. І з Ним життя завжди починається наново.

 

 

Переклад: Українська редакція Радіо Ватикану – Vatican News

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: